Page 76 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39
P. 76

74                               Кияк В. Г.

                                      Представники щільнодернинних видів механічно перешкоджають проникненню
                                   діаспор на зайняту ними площу. Особливо помітну механічну дію виявляють Carex
                                   curvula  і  Juncus  trifidus.  Серед  них,  зокрема,  не  трапляється  малоконкурентний
                                   Helictotrichon  versicolor.  На  покритій  цими  видами  площі  значно  знижена  щільність
                                   інших  видів.  Щільні  дернини  перешкоджають  проникненню  у  ґрунт  насіння,
                                   нормальному розвитку підросту та вегетативному розростанню видів.
                                      Серед  старих  генеративних  і  субсенільних  особин  Juncus  trifidus  щільність  і
                                   життєвість особин інших видів найнижча. Припускається наявність активних виділень
                                   (продуктів змивання або розкладу) старими особинами.
                                      Щільнодернинні Nardus stricta i Deschampsia cespitosa формують щільний травостій
                                   і створюють значне затінення, внаслідок чого навколо їхніх особин створюється зона з
                                   пониженою  щільністю  видів.  У  D.  cespitosa  зона  навколо  його  особин,  так  зване
                                   «кільце», має, окрім цього, токсичні властивості (Динамика.., 1985). Однак кільця чітко
                                   виражені лише за високого затінення, яке створюють потужні, здебільшого генеративні
                                   особини Nardus stricta i Deschampsia cespitosa. Навколо молодих і старих малопотужних
                                   особин кільця виражені нечітко або відсутні.
                                      Різкий негативний вплив на інші види виявляють субсенільні й сенільні особини
                                   Carex sempervirens, навколо яких формуються кільця, шириною 2-3 см, які позбавлені
                                   інших  видів.  Це  є  наслідком  не  високого  затінення,  яке  тут  незначне,  а,  очевидно,
                                   впливом активних виділень або продуктів розкладу.

                                      Висновки

                                      Більшість  видів  рослин  альпійських  фітоценозів  Українських  Карпат  активно
                                   взаємодіють між собою.
                                      Домінанти  альпійських  фітоценозів  виявляють  здебільшого  нейтральний  або
                                   слабко  виражений  характер  взаємних  відносин.  Між  домінантами  та  асектаторами
                                   часто притаманна негативна взаємодія.
                                      Характер  стосунків  між  одними  й  тими  ж  видами  може  змінюватися  у  різних
                                   ценозах.
                                      Наявність, чисельність і популяційна структура видів рослин, котрі є позитивними
                                   сусідами,  у  значній  мірі  створюють  передумови  для  колонізації  і  визначають
                                   потенційний діапазон чисельності (щільності, життєвості) їхніх ценопопуляцій.
                                      Отримані  результати  мають  прикладне  значення.  Під  час  заходів  з  відновлення
                                   рослинного  покриву,  репатріації  популяцій,  підтримання  або  відновлення  їхньої
                                   життєздатності  важливо  враховувати  наявність  і  розташування  позитивних  видів-
                                   сусідів у ценозах. Для відновлення фітоценозів альпійського поясу, на яких дернинний
                                   покрив  зазнав  порушення,  у  травосумішах  доцільно  використовувати  окрім
                                   домінантів, Helictotrichon versicolor, який успішно освоює незадерновані ділянки і має
                                   позитивний зв'язок з багатьма видами.

                                    Динамика ценопопуляций растений. 1985. М. : Наука. 207 с.
                                    Дідух Я.П. 1998. Популяційна екологія. К. : Фітосоціоцентр. 192 с.
                                    Злобин  Ю.А.,  Скляр  В.Г.,  Клименко  А.А.  2013.  Популяции  редких  видов  растений:
                                       теоретические основы и методика изучения. Сумы : Университетская книга. 49 с.
                                    Кияк В.Г. 1993. Метод визначення взаємовпливу та асоцiйованостi мiж видами. Укр. ботан.
                                       журн. Т. 50 № 1. С. 37–40.
   71   72   73   74   75   76   77   78   79   80   81