Page 132 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

Особливості морфо-фізіологічних реакцій мохів … 129

умовах стресу. Підвищення активності ферменту вказує на його важливу роль в
адаптації мохів до несприятливих мікрокліматичних умов, зокрема дефіциту вологи.

Висновки

Показано залежність морфометричних параметрів мохових дернин P. imbricatulum
і B. rutabulum від умов зростання на дослідних ділянках лісових екосистем.
Встановлено морфологічну мінливість мохових дернин в різних екологічних умовах
лісових екосистем, зокрема, виявлено вплив рівня зволоженості місцевиростання на
морфометричні параметри мохів (висоту пагонів, густоту облистнення та щільність
дернин). Показано, що морфологічна структура дернин мохів є важливою для
збереження вологи і залежить від їх життєвої форми.
Показано, що підвищення вмісту пероксиду водню як сигнального медіатора, є
складовою системи антиоксидантного захисту. Підвищення вмісту пероксиду водню
мобілізує у мохів систему захисту від вільнорадикальних пошкоджень, що
проявляється у збільшенні активності ферменту (каталази) і таким чином
забезпечується адаптація рослин до змінних умов середовища.
Активація каталази в несприятливих умовах водного та температурного режиму у
пагонах досліджуваних видів свідчить про участь фермента в адаптації рослин до
стресу і зумовлена посиленням процесів вільнорадикального окиснення, зокрема
збільшенням вмісту пероксиду водню.

Аринушкина Е. В. 1970. Руководство по химическому анализу почв. М. 488 с.
Баїк O.Л., Kiт Н.A. 2022. Морфо-фізіологічні реакції мохів на дію абіотичних чинників на
посттехногенних територіях видобутку сірки. Вісник Львівського університету. Серія
біологічна. № 87. С. 76 –89. DOI: https://doi.org/10.30970/vlubs.2022.87.07
Буздуга I.M., Волков Р.А., Панчук І.І. 2020. Втрата активності каталази 2 впливає на обмін
аскорбату в арабідопсису за дії важких металів. Фізіологія рослин і генетика. Т. 52 № 4. С.
306−319. DOI: https://doi.org/10.15407/frg2020.04.306
Гончарова И.A. 2005. К вопросу о структуре дерновины и продуктивности сфагновых мхов на
олиготрофных болотах. Сибирский. экол. журн. № 1. С. 131−134.
Демкив О. Т., Сытник К. М. 1985. Морфогенез архегониат. Киев : Наук. думка. 204 с.
Іващенко О.О., Іващенко О.О. 2019. Проблеми стресів у рослин і способи їх розв’язання. Вісн.
аграрн. науки. № 7. С. 27−35. DOI: https:/doi.org/10.31073/agrovisnyk201907-04
Лакин Г. Ф. 1990. Биометрия: Учеб. пособие для биол. спец. вузов. 4-е изд. М. 352 с.
Колупаев, Ю. Э. 2016. Антиоксиданты растительной клетки, их роль в АФК-сигналинге и
устойчивости растений. Успехи современной биологии. Т. 136 № 2. С. 181–198.
Королюк М.А., Иванова Л.И., Майорова И.Г., Токарев В.Е. 1986. Метод определения
активности каталазы. Лабораторное дело. № 1. С. 16–20.
Польчина С. М. 1991. Методичні рекомендації до лабораторних і практичних робіт з
ґрунтознавства. Чернівці. 60 с.
Щербаченко О.І., Рабик І.В., Лобачевська О.В. 2015. Участь мохоподібних у ренатуралізації
девастованих територій Немирівського родовища сірки (Львівська область) // Укр. ботан.
журн. Т 72 № 6. С. 596–602.
Di Toppi L., Lambardi M., Pazzagli L. et al. 1999. Response to cadmium in carrot in vitro plants and
cell suspension cultures. Plant Science. Vol. 137. P. 119–129.
Gechev T.S., Hille J. 2005. Hydrogen peroxide as a signal con-trolling plant programmed cell death.
J. Cell. Biol. T. 168 № 1. P. 17–20.
Glime J. M. 2007. Bryophyte Ecology. Vol. 1. Physiological Ecology. Ebook sponsored by Michigan
Technological University and the International Association of Bryologists. Accessed on:
03.11.2019 at: http://www.bryoecol.mtu.edu