Page 128 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39
P. 128

Особливості морфо-фізіологічних реакцій мохів …         125

               Для  визначення  вмісту  пероксиду  водню  рослинний  матеріал  гомогенізували  та
            екстрагували  у  50  мМ  фосфатному  буфері  рН  7,0.  Гомогенат  центрифугували
            протягом 15 хв за 13 000 g та +5С. Вміст пероксиду визначали калориметрично.  Для
            визначення  пероксиду  до  1  мл  супернатанту  додавали  3  мл  0,1%  Ti(SO 4)2.
            Інтенсивність забарвлення визначали за довжини хвилі 410 нм. Калібрувальну криву
            будували за Н2О2. Вміст пероксиду водню розраховували у мг на 1 г сухої речовини.
               Отримані дані опрацьовували методами статистичного аналізу (Лакин, 1990).

               Результати досліджень

               Здатність  мохоподібних  підтримувати  оптимальну  вологість  дернин  є
            видоспецифічною ознакою бріофітів, яка значною мірою визначається їх життєвою
            формою.  У  зв’язку  з  тим  проведено  дослідження  впливу  мікрокліматичних  умов
            місцевиростань лісових екосистем  на морфо-фізіологічні параметри двох видів мохів
            з відмінними формами росту: Ptychostomum imbricatulum і Brachythecium rutabulum.
               Мікрокліматичні умови на дослідних ділянках соснових насаджень (температура
            повітря 28-30°С, вологість повітря 20-22%, інтенсивність світла 80–90 тис. лк) були
            відмінними, ніж в рекреаційній зоні (температура повітря 24-26°С, вологість повітря
            26-28%,  інтенсивність  світла  90-100  тис.  лк)  і  на  дослідних  ділянках  старовікових
            букових лісів (температура повітря 21-23°С, вологість повітря 33-35%, інтенсивність
            світла  40–50  тис.  лк).  Вміст  вологи  у  верхніх  шарах  ґрунту  на  території  соснових
            насаджень був нижчим порівняно з ділянками у старовікових букових лісах в 1,4 рази,
            а в зоні рекреації – в 1,2 рази.
               Зразки  P.  imbricatulum  з  різних  локалітетів  відрізнялися  розмірами  пагонів    і
            листків  та  густотою  облистнення.  Листки  рослин  з  дослідних  ділянок  території
            соснових насаджень  були в 1,6 разів менші, гаметофори в 1,4 рази нижчі, порівняно з
            вологішими  місцевиростаннями.  Показники  густоти  облистненості  пагонів
            P. imbricatulum  змінювалися  також  залежно  від  місцевиростання  на  дослідних
            ділянках  лісових  екосистем.  Значні  відмінності  густоти  облистнення  виявлено  у
            рослин  з  території  соснових  насаджень,  що  в  1,5  разів    переважало  густоту
            облистнення в старовікових букових лісах і в 1,3 рази – на дослідних ділянках в зоні
            рекреації. Такі зміни, мабуть, пов’язані з несприятливими кліматичними умовами на
            території соснових насаджень і сприяють утриманню вологи всередині дернин.

                                                                              Таблиця 1

              Залежність морфометричних параметрів мохів  Ptychostomum imbricatulum  від
                             умов місцевиростань в лісових екосистемах

                                      Розміри листків, мм     Густота      Щільність
                Місце      Висота                           облистнення     дернин,
              виростання  пагонів, см   Довжина   Ширина
                                                                                  2
                                                           пагонів лист/паг.   паг/см
                 Зона
               рекреації   0,65±0,06   0,64±0,05   0,38±0,04   30,90,3     56,7  6,3
             Насадження
                сосни     0,77±0,08   0,71±0,07   0,48±0,05   23,8±0,3      42,25,9
              звичайної
              Старовікові   0,84±0,07                         20,6±0,2
              букові ліси            0,78±0,06   0,55±0,04                  35,2  4,3
   123   124   125   126   127   128   129   130   131   132   133