Page 136 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

Вплив рельєфу на формування стежкової мережі в межах лісових … 133

Характеристика території та методика досліджень

Верховинський Вододільний хребет розташований у внутрішній смузі Українських
Карпат, на межі Закарпатської та Львівської областей. Найвищою вершиною
Верховинського Вододільного хребта є гора Пікуй (1408 м н.р.м.), що є третьою
вершиною Українських Карпат серед тисячників і найвищою вершиною Львівської
області. З г. Пікуй відкривається мальовнича панорама на декілька відомих
Карпатських вершин, що робить цю територію особливо привабливою серед туристів-
рекреантів. На вершину Пікуй є кілька виходів зі сторони Львівської та Закарпатської
областей. Наші дослідження були виконані на стежці, що веде із с. Верхнє Гусне
Львівської області. Слід відзначити, що певний відтинок стежки в межах лісових
екосистем проходить територією НПП «Бойківщина». Польові дослідження
проводили 24-26 травня 2023 року.
З метою поглибленого вивчення рекреаційного впливу на ґрунтовий покрив та
рельєф місцевості виконано дослідження на стежці за окремими параметрами лісової
підстилки та гумусово-акумулятивного горизонту ґрунту. Зразки підстилки і
гумусового горизонту (глибина відбору на стежці становила 0−5 см) відбирали на
стежці в межах лісової частини шляху, що охоплює круті та пологі схили − основна
стежка. Окрім того, для повної оцінки масштабів впливу рекреації на прилягаючі до
стежок території відібрали також зразки на її узбіччях на відстані 0,25–0,35 м від
стежки. Контроль − умовно непорушені лісові ділянки на відстані до 50 м від стежки
без видимого візуального рекреаційного впливу. Відбір зразків ґрунту на контрольній
ділянці проводили за загально прийнятими в ґрунтознавстві підходами. Слід
відзначити, що дослідження проводили на двох дослідних ділянках ‒ старовірові ліси.
Перша дослідна ділянка проходить на схилі північно-західної експозиції 5-10º на
висоті 890 м н.р.м (N 48º51'774'' E 023º00'166''). Рослинний покрив формує яворово-
буковий ліс. Друга дослідна ділянка проходить на схилі північно-західної експозиції
більше 15º на висоті 1080 м н. р. м. (N 48º50'457'' E 022º59'841''). Рослинний покрив
представлений буковим лісом з поодинокими деревостанами явора. Дослідження
виконано в польових та лабораторних умовах. Підстилку відбирали за допомогою
шаблона 25×25 см у 5−кратній повторності. У польових умовах визначали потужність
підстилки (см), а в лабораторних умовах відібрані зразки підстилки висушували до
повітряно-сухого стану, зважували та розділяли на фракції. Отримані дані
усереднювали і визначали запаси підстилки (кг·м⁻²). Відібрані зразки ґрунту
досліджували за такими показниками ‒ щільність будови ґрунту визначали методом
різального кільця (буровий), щільність твердої фази – пікнометрично, загальну
шпаруватість − розрахунково (Лабораторний практикум, 2003); водно-фізичні
властивості: польову вологість − термостатно-ваговим методом, водопроникність
ґрунту визначали методом трубок (Ґрунтознавство І ч., 2010).
Оцінку впливу рекреаційного навантаження на ґрунтовий покрив проводили за
такими екологічними критеріями як: ширина стежки, кількісні та якісні зміни в
рослинному покриві (для лучних екосистем), ущільнення ґрунту, наявність
додаткових/паралельних стежок (Prędki, 1999), які впродовж багатьох років
починаючи з 1995 року використовує Р. Предки у Бещадському парку народовому
(Польща, Бещади Західні) (Prędki, 1995, 1999). Апробовану вперше (2012−2014)
методику на території НПП «Сколівські Бескиди» (Сколівські Бескиди, Українські
Карпати) окрім щільності будови ґрунту доповнено, ще одним критерієм: