Page 130 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

Особливості морфо-фізіологічних реакцій мохів … 127

Одним із найважливіших наслідків будь-якого стресового впливу на організм є
генерація активних форм кисню (АФК), які можуть призводити до неспецифічного
окиснення протеїнів та мембранних ліпідів або пошкоджувати ДНК (Gechev, Hille,
2005). Підвищення вмісту АФК в рослинах у відповідь на дію абіотичних стресорів
зареєстровано багатьма дослідниками (Mittler et al., 2011; Pucciariello, Banti, Perata.
2012). При цьому АФК розглядаються одночасно як маркери стресового стану і як
сигнальні посередники, необхідні для розвитку адаптивної відповіді. Утворення АФК,
до яких належить пероксид водню, під впливом абіотичного стресу ініціює в рослин
каскад реакцій, що допомагає їм уникати стресових навантажень. Однією з ланок цього
процесу є зміни активності антиоксидантних ферментів, зокрема такий фермент
розщеплення пероксиду як каталаза може моделювати гомеостаз пероксиду і,
відповідно, його сигнальну здатність (Колупаев, 2016).
За вмістом пероксиду водню досліджувані види відрізнялися, що залежало від їх
видових особливостей і умов місцевиростань. Встановлено, що у пагонах P.
imbricatulum найвищий вміст пероксиду водню був у зразках з території соснових
насаджень, де найменше сприятливі мікрокліматичні умови, що свідчить про
посилення генерації АФК в умовах стресу. Дещо нижчий вміст пероксиду водню
визначено у зразках з зони рекреації «Верещиця», а найнижчий вміст цього метаболіту
був у пагонах P. imbricatulum з дослідних ділянок у старовікових букових лісах за
оптимальної температури і вологості (рис. 2). Для B. rutabulum зберігалась подібна
тенденція: в несприятливих мікрокліматичних умовах на території соснових
насаджень вміст пероксиду водню був більшим, порівняно із рослинами з зони
рекреації і старовікових букових лісів в 1,2 і 1,7 разів відповідно (рис. 2). Зростання
вмісту пероксиду водню в пагонах досліджуваних мохів вказує на розвиток
окислювального стресу в несприятливих умовах водного і температурного режиму
лісових екосистем.

1,8
Вміст пероксиду водню, мкМ/маси с.р. 1,2 Ptychostomum
1,6
1,4

imbricatulum
1
0,8
Brachythecium
rutabulum
0,6
0,4
0,2
0
1 2 3
Місцевиростання

Рис. 2. Вміст пероксиду водню (мкМ/маси с.р.) в пагонах мохів Ptychostomum
imbricatulum і Brachythecium rutabulum залежно від мікрокліматичних умов їх
місцевиростань (1 – насадження сосни, 2 – зона рекреації, 3 – старовікові букові ліси).