Page 129 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

126 Кіт Н.А., Щербаченко О.І.

Водний режим мохів тісно пов’язаний з їх розмірами і життєвою формою,
оскільки збереження вологи у моховому покриві залежить від кількості води в
капілярах між пагонами у дернинці, яка характеризується певною структурою та
щільністю. Щільність дернинок мохів є вагомим індикатором їхнього життєвого
стану і визначається головним чином видовою специфічністю мохів, едафічним
фоном, екологічними умовами виростання – рівнем освітленості, температури і
вологості (Гончарова, 2005; Іващенко, Іващенко, 2019). Найбільшу щільність
дернин P. imbricatulum визначено на території соснових насаджень за низької
вологості субстрату (14,5%) порівняно з іншими локалітетами (табл. 1). Показник
щільності дернинок у Ptychostomum imbricatulum свідчить про значні екологічні
можливості цього виду в освоєнні різних за рівнем зволоження місцевиростань.
У B. rutabulum на дослідних ділянках території соснових насаджень також
сповільнювався ріст пагонів порівняно з іншими місцевиростаннями. Для B. rutabulum
ці відмінності були дещо менше вираженими, очевидно, через сприятливіші умови
локалітетів рослин цього виду. Слід відзначити, що пагони B. rutabulum на території
соснових насаджень утворювали значно більше бічних галузок, ніж у вологіших
місцевиростаннях і їх кількість була в 1,9 разів більшою. Зменшувалися також і
розміри листкової пластинки в пагонах моху на території соснових насаджень
порівняно з вологішими місцевиростаннями. Для B. rutabulum щільність дернин була
менше мінливою і зменшувалась на території соснових насаджень в 1,14 рази,
порівняно з вологішими локалітетами (табл. 2).
.
Таблиця 2

Залежність морфометричних параметрів Brachythecium rutabulum від умов
місцевиростань в лісових екосистемах

Розміри листків, мм Кількість
Місце Висота бічних Щільність
дернин,
виростання пагонів, см Довжина Ширина галузок паг./см
2
шт./паг.
Зона рекреації 2,08±0,24 1,73±0,18 0,83±0,07 19,7±2,3 18,6±2,1
Насадження 2,24±0,29 1,89±0,21 0,85±0,09 15,5±1.7 15,8±0,17
сосни звичайної
Старовікові
букові ліси 2,29±0,32 2,09±0,23 0,89±0,10 10,6±1,2 14,7±1,6

Отже, в несприятливих мікрокліматичних умовах лісових екосистем дернини
проявляли ознаки ксероморфності: мохи формували щільніші дернини з меншими
листками на пагонах, що забезпечувало зниження випаровування вологи в умовах
водного дефіциту. Ці дані узгоджуються з дослідженнями І.А. Гончарової (Гончарова,
2005) на дернинках сфагнових мохів, стійкість та стабільне функціонування яких
визначається густотою пагонів, їх довжиною та розмірами листків.
Таким чином, показано залежність морфометричних параметрів мохових дернин
P. imbricatulum і B. rutabulum від умов зростання на дослідних ділянках лісових
екосистем. Встановлено морфологічну мінливість мохових дернин в різних
екологічних умовах лісових екосистем, зокрема, виявлено вплив рівня зволоженості
місцевиростання на морфометричні параметри мохів (висоту пагонів, густоту
облистнення та щільність дернин). Показано, що морфологічна структура дернин
мохів є важливою для збереження вологи і залежить від їх життєвої форми.