Page 135 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

132 Леневич О.І.

туристичних шляхів (літня рекреація). Туризм в досліджуваному нами регіоні є одним з
основних джерел заробітку для місцевого населення.
Проведений аналіз літературних джерел виявив, що в кінці ХІХ – на початку ХХ
ст. під рекреацією розуміли відпочинок на природі у вільний від роботи час з метою
оздоровлення та відновлення фізичного, психо-емоційного стану здоров’я людини
(Meinecke, 1928). У ІІ половині ХХ ст. рекреацію розглядають вже не тільки як
відпочинок, але й трактують, як комплексний екзогенний чинник, що призводить до
множинних і переважно негативних наслідків для стійкості та функціонування
природних екосистем (Bayfield, 1973; Cole, 1978; Hammitt, Cole, 1987). Вплив
рекреаційного навантаження на ґрунтовий покрив супроводжується пошкодженням
лісової підстилки та ущільненням верхніх горизонтів (Svajda, Korony, Brighton, Esser,
2016; Amodio, Cerdà, Aucelli, Garfi, 2019). Відсутність лісової підстилки на стежках
(Леневич, 2020) негативно впливає на основні властивості ґрунтів, фіксується
збільшення показників щільності будови ґрунту (Prędki, 1999) та зменшення
пористості і його водопроникності (Леневич, 2021). З часом на витоптаних ділянках
активізуються ерозійні процеси (площинна і лінійна ерозії) (Prędki, Winnicki, 2006), які
в значній мірі залежить від морфометричних характеристик рельєфу, геологічних і
топокліматичних чинників, характеру рослинного покриву (Брусак, Теслович,
Кричевська, 2023), що в подальшому призводить до деградації туристичного шляху
(Olive, Marion, 2009; Wimpey, Marion, 2010; Marion, Leung, Eaglesto, Burroughs, 2016).
Створення національних природних та ландшафтних парків дозволило не тільки взяти
під охоронну особливо цінні об’єкти живої та не живої природи, але й створити
відповідні умови для ведення рекреаційної діяльності мінімізувавши при цьому
негативний рекреаційний вплив на природні екосистеми. Тому, на теперішній час
рекреацію здебільшого розглядають як систему заходів, які мають переважно еколого-
просвітницький характер, що реалізовується в основному на спеціалізованих
територіях визначених законодавством України. Мета цих заходів спрямована на
відтворення й підтримання фізичного та психо-емоційного стану людини (Бабюк,
2012). Слід відзначити, що негативний рекреаційний вплив на ґрунтовий покрив ми
можемо спостерігати в межах стежок, маршрутів чи туристичних шляхів (лінійний тип
рекреаційного навантаження) або ж у місцях коротко- та довготривалого відпочинку ‒
стаціонарна рекреація (площинний тип) (Леневич, 2023).
Впродовж 20-ти років оцінку впливу рекреаційного навантаження на природні
комплекси Українських Карпат, зокрема ґрунтовий покрив, проводили: І.С. Гнатяк
(Гнатяк, 2004) та М.М. Запоточний − поблизу пам’ятки природи «Скелі Довбуша»
(Калуцький, Запоточний, 2012); О.Г. Марискевич і І.М. Шпаківська − гірськолижному
комплексі Буковель (Maryskevych, Shpakivska, 2013); У Карпатському НПП:
В.П. Брусак, В.Б. Малець (Брусак, Малець, 2018) та В.П. Брусак, В. Штуглинець і
І. Гнатяк (Брусак, Штуглинець, Гнатяк, 2023); О.І. Леневич ‒ за біотичними
властивостями ґрунтів (Леневич, 2023); М.М. Карабінюк − у високогірних природно-
територіальних комплексах Чорногори (Карабінюк, 2020) та НПП «Сколівські
Бескиди» – О. І. Леневич (Леневич, Марискевич, Козловський, 2014; Леневич, 2017).
Слід відзначити, що дослідження за екологічними критеріями оцінки стану стежки за
Р. Прендки (Prędki, 1999) на г. Пікуй, ще не проводили, що і визначає актуальність
теми. Особливо ця тема є актуальною для НПП «Бойківщина», де основними
завданнями є збереження природних біогеоценозів та ведення рекреаційної діяльності.