Page 126 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39
P. 126

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 39 (Львів, 2023)
                    Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 39 (Lviv, 2023)

            DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.123-130

            УДК 582.32:561.32

            Кіт Н.А., Щербаченко О.І.

            ОСОБЛИВОСТІ МОРФО-ФІЗІОЛОГІЧНИХ РЕАКЦІЙ МОХІВ ЗАЛЕЖНО
            ВІД ВОДНО-ТЕМПЕРАТУРНОГО РЕЖИМУ ЇХ МІСЦЕВИРОСТАНЬ

                  Досліджено морфологічну структуру дернин, вміст пероксиду водню і активність
               каталази, яка запобігає його токсичній дії, у пагонах лісових видів мохів Ptychostomum
               imbricatulum  та  Brachythecium  rutabulum  залежно  від  мікрокліматичних  умов  їх
               місцевиростань.  Встановлено  морфологічну  мінливість  мохових  дернин  в  різних
               екологічних  умовах  лісових  екосистем,  зокрема,  виявлено  вплив  рівня  зволоженості
               місцевиростання  на  морфометричні  параметри  мохів  (щільність  дернин,  висоту
               пагонів  та  їх  облистнення  і  розміри  листочків).  Виявлено,  що  пагони  і  листки
               досліджуваних  мохів  з  території  соснових  насаджень  були  меншими,  а  щільність
               дернин  -  більшою,  порівняно  з  іншими  локалітетами.  Слід  відзначити,  що пагони  B.
               rutabulum з території соснових насаджень утворювали значно більше бічних галузок,
               ніж у вологіших місцевиростаннях. Показано, що морфологічна структура дернин мохів
               Ptychostomum  imbricatulum  та  Brachythecium  rutabulum  є  важливою  для  збереження
               вологи і залежить від мікрокліматичних умов місцевиростання та життєвої форми
               видів. Показано, що підвищення вмісту пероксиду водню як сигнального медіатора, є
               складовою  системи  антиоксидантного  захисту.  Встановлено,  що  найвищий  вміст
               пероксиду  водню  був  у  пагонах  P.  imbricatulum  з  території  соснових  насаджень,  де
               найменше  сприятливі  мікрокліматичні  умови.  У  відповідь  на  зростання  вмісту
               пероксиду водню підвищувалась активність каталази у пагонах досліджуваних мохів,
               що  свідчить про  її  важливу роль  в  процесі  знешкодження  надлишку  Н2О2. Отримані
               результати вказують на існування взаємозалежності між утворенням активних форм
               кисню та активністю каталази як одного з ключових ферментів антиоксидантного
               захисту, що свідчить про сигнальну роль активних форм кисню у клітинах мохів в умовах
               стресу.  Встановлено  залежність  активності  каталази  в  клітинах  мохів  від  рівня
               оводненості  їх  дернин.  Активація  каталази  в  несприятливих  умовах  водного  та
               температурного режиму у пагонах досліджуваних видів свідчить про участь фермента
               в  адаптації  рослин  до  стресу  і  зумовлена  посиленням  процесів  вільнорадикального
               окиснення, зокрема збільшенням вмісту пероксиду водню.
                  Ключові слова: мохи, мікрокліматичні умови, морфологічна структура, життєва
               форма, пероксид водню, каталаза.

               Одним  з  шляхів  вивчення  стратегії  виживання  рослин  в  несприятливих  умовах  є
            вивчення морфо-фізіологічних реакцій на стрес (Щербаченко та ін., 2015; Rabyk et al.,
            2018). Мохоподібні, особливостями водного режиму яких є пойкілогідричність і високий
            вміст поверхневої води, на відміну від гомойогідричних рослин, відзначаються високою
            цитоплазматичною стійкістю як до тривалого водного стресу, так і висушування. Мохи
            поглинають воду всією поверхнею пагонів і через відсутність коренів легко віддають її
            під час висушування. За високої поглинальної здатності мохи запасають воду в десятки
            і сотні разів більше їхньої власної ваги (Glime, 2007). Вони витривалі і не гинуть навіть
            в  умовах  водного  дефіциту,  зберігаючи  здатність  до  регідратації  і  нормального
            функціонування після припинення дії стресу. Мохоподібні завдяки особливостям їхньої
            морфологічної  будови  здатні  пристосовуватися  до  несприятливих  умов  зовнішнього
            середовища  з  характерними  лише  для  них  життєвими  формами.  Мохи  завдяки
            унікальній фізіології і морфології виробили ефективну систему регуляції вмісту води:
   121   122   123   124   125   126   127   128   129   130   131