Page 50 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

Особливості поширення і відновлення Pinus cembra L. … 49

ділянок і має обмежений період для колонізації – до моменту існування вільних
просторових ніш. Надалі, вид спроможний утримувати свої ценотичні позиції, але
чисельність і щільність популяції залишаються незмінними. Натомість в умовах
несприятливих для ялини звичайної P. сembra. має перспективи у розширені меж
оселища і збільшенні чисельності та щільності популяції.
На площах де пасторальне навантаження триває підріст P. сembra трапляється
спорадично у недоступних чи мало привабливих для худоби місцях і на периферії
вторинних лук. Зокрема, серед заростів сосни гірської, на моренах та стрімких схилах.
Переважають віргінільні особини, зрідка – молоді генеративні. Окремі особини
пошкоджені тваринами. Можна стверджувати, що активний випас є істотним
стримуючим чинником для розселення P. сembra., незважаючи на періодичне
потрапляння насіння на такі ділянки.
Загалом, припинення випасу чи, принаймні, його послаблення є передумовою
збільшення розмірів популяцій P. сembra за рахунок вторинних після лісових лучних
угруповань. На ділянках з екстремальним сніговим і вітровим режимом на контакті
лісового та поясу криволісся вид має переваги над іншими деревними породами.
Сукупний вплив заповідання та кліматичних змін також сприяє розширенню меж
популяції на вищі гіпсометричні рівні. Тут конкуренцію щодо темпів реколонізації
складає виключно сосна гірська.
Збільшення тривалості вегетаційного періоду, зумовлене глобальними
кліматичними змінами, може сприяти збільшенню урожаю насіння P. сembra. Відтак,
можуть створюватися передумови для збільшення чисельності популяцій й
розширення площ окремих оселищ, у тому числі за рахунок їх просування на вищі
гіпсометричні рівні. З іншого боку, внаслідок підвищення середньої річної
температури повітря активізація росту конкурентних видів – сосни гірської та ялини
звичайної може мати негативні наслідки для насіннєвого поновлення і розвитку
підросту P. сembra. Відомо, що характер рослинного покриву впливає на ефективність
насіннєвого поновлення і поширення P. cembra (Loranger, Zotz & Bader, 2017). Тобто,
збільшення конкуренції з деревними видами (ялиною, сосною гірською) і, що не менш
істотно, з чагарниками і трав’яними видами часто нівелює переваги від глобального
потепління чи зменшення пасторального навантаження (Oberhuber et al., 2020).
Встановлено, що у молодому віці для сосни кедрової оптимальними для розвитку
є відкриті ділянки з раннім таненням снігу. Натомість, тривалий сніговий збільшує
смертність сіянців (Barbeito, 2012). Водночас, комплексний вплив змін у тривалості
залягання снігового покриву, його потужності, фізичних параметрів та кількості
атмосферних опадів на смертність підросту виду не є достатньо вивченими (Boden et
al., 2010). З іншого боку, збільшення частоти сходження снігових лавин, що
спостерігається натепер в Карпатах, може загрожувати існуванню популяцій на
лавинонебезпечних схилах. Згідно досліджень Ф.-К. Гольтмейера і Ґ. Бролль
(Holtmeier F.-K., Broll, 2018) P. сembra залишається стійкою до сходження лавин лише
у молодому віці. Втрата еластичності стовбура у дорослих дерев пояснює їх
відсутність на ділянках зсувів потужних снігових мас. Материнські популяції P.
сembra у Чорногорі збереглися на схилах, на яких сходження снігових лавин не
спостерігається. Нами не виявлені дорослі екземпляри, пошкоджені чи знищені
сходженням снігових мас. Натомість, зафіксовано декілька прикладів пошкодження
крони внаслідок намерзання снігу. Молода фракція популяції також є загроженою на