Page 51 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

50 Білонога В.М.

новозаселених ділянках з несприятливим вітровим режимом де часто формуються
крони специфічної асиметричної форми, обламуються стовбур або гілки.
Окрім залежності розвитку сіянців P. сembra від характеру рослинного покриву на
її поширення впливають преференції кедрівки (Nucifraga caryocatactes) щодо
формування нею запасів насіння сосни кедрової у певних типах рослинних
угруповань. Освоєння нових площ, зокрема й підняття популяції сосни кедрової по
вертикальному профілю на верхній межі лісового та субальпійського поясів,
відбувається головно завдяки цьому представнику орнітофауни (Tomback et al., 1993).
Наприклад, у Чорногірському масиві Карпат сучасні межі популяції P. сembra почали
формуватися завдяки N. сaryocatactes в останні 25-35 років і цей процес триває. За цей
період оселища у даному масиві розширились на відстань до 0,5 км від материнського
ядра. Основний вектор спрямований на відкриті чагарничкові та лучні угруповання,
які формуються на колишніх пасовищах.
У складі популяції на новоосвоєних територіях переважають одновікові групи
(кластери) у складі 3-14 особин віком від 5 до 30 років. Таке розміщення дерев
зумовлене особливостями створення кедрівкою запасів насіння P. сembra, коли в одне
місце закладається по кільканадцять насінин. Групи наймолодших особини в
основному трапляються на галявинах з моховим покривом чи домінуванням чорниці,
брусниці та лохини і практично відсутні в угрупованням з переважанням
щількокущових злаків. У субальпійському поясі на ділянках з суцільним покровом
сосни гірської та в зімкнутих деревостанах ялини звичайної та кедрової сосни
європейської на верхній межі лісового поясу підріст P. сembra практично відсутній.
Це підтверджує думку окремих авторів, що N. сaryocatactes під час створення запасів
надає перевагу відкритим чагарничковим чи трав’яним ценозам на опуклих схилах
(Heinze, Holzer 2013). Окремі групи особин віком 25-30 років і старші у
субальпійському поясі розташовані на ділянках з зімкнутим покривом P. mugo.
Ймовірно, у період формування цих груп дерев проективне вкриття сосни гірської ще
не було суцільним, що сприяло поширенню P. сembra.
Водночас, кедрівка може становити певну загрозу для відновлення P. сembra. На
тлі фрагментації та зменшення площі ізольованих популяцій сосни кедрової з
обмеженою кількістю генеративних особин, а також нерегулярного плодоношення,
відносна висока щільність популяції N. сaryocatactes стає вагомим лімітуючим
чинником. При обмеженості ресурсу у невеликих популяціях P. сembra більшість
насіння поїдається кедрівками та вивірками (Sciurus vulgaris L.). Відтак, відсоток
насіння, яке потрапляє у ґрунт, є дуже малим. Наприклад, у межах пробної площі на
контакті верхньої межі лісового і субальпійського поясів на відрогах г. Менчул у
Чорногірському масиві кедрівкою на протязі серпня 2019 р. з дерев був елімінований
весь урожай шишок. Яка частка насіння потрапила у ґрунт і могла б поповнити
популяцію сосни кедрової не відомо. Подібні дані щодо загрози урожаю насіння
наводяться також для окремих малих популяцій P. сembra в Румунії (Blada, 2008).
Водночас, при збільшенні чисельності та площі популяції сосни кедрової ймовірність
такої загрози знижується. Відтак, за сучасних тенденцій розширення площі оселища
та збільшення чисельності P. сembra у Чорногорі негативний вплив кедрівки
зменшуватиметься і можна допустити збереження поточного позитивного тренду у
демографічних процесах сосни кедрової.
На сьогодні два материнські осередки у Чорногірському масиві розділені,