Page 46 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

Особливості поширення і відновлення Pinus cembra L. … 45

Рис.1. Поширення P. сembra в Українських Карпатах (згідно з літературними
даними з середини 19 - початку 20 ст., 1 – Ґорґани; 2 - Покутсько-буковинські Карпати;
3 - Чорногора).

Згідно з даними, опублікованими О.Г.Сіренко, на початок 21 ст. (Сіренко, 2005) P.
сembra в Українських Карпатах була відома у 135 локалітетах. У Ґорґанах їхня сумарна
площа становила 4159,9 га. Для масиву Чорногори автор наводить 2 оселища загальною
площею близько 35 га. Матеріали щодо наявності P. сembra в Покутсько-буковинських
Карпатах датуються головно початком минулого століття (Wierdak, 1927; Środoń,1937).
На тепер насадження сосни кедрової європейської у цьому масиві наводяться для
околиць гірського хребта Чорний Діл у верхів’ї Білого Черемошу (НПП Черемоський) і
околиць г. Лисина Космацька на території НПП “Гуцульщина” (https://nnph.if.ua).
Насадження P. сembra на розташованій неподалік г. Ґреґіт вказуються як штучно
створені, хоча С.Вєрдак (Wierdak, 1927) вважав їх природними за походженням.
Можливо йдеться про різні оселища. Щодо решти локалітетів, які згадуються у
літературних джерелах початку 20 ст., то потрібна їх інвентаризація.
За результатами досліджень, які проводились на початку поточного століття,
обґрунтовувалась думка щодо поступового зменшення природних деревостанів з участю
P. сembra (Сіренко, 2008). Автор стверджує, що протягом другої половини 20 ст. в
Українських Карпатах було втрачено близько третини їх загальної площі, а загроза
подальшого зникнення низки локалітетів є цілком реальною. Проте, ще у першій третині
минулого століття стан популяції P. сembra розглядався як незадовільний. Зокрема у
Чорногорі головну загрозу становило інтенсивне полонинське вівчарство і селективне
вирубування дорослих особин сосни кедрової (Środoń, 1937). У Ґорґанах стан P. cembra
протягом усього періоду спостережень оцінювався як істотно кращий. Причиною цього
були як природні, так і антропогенні чинники ˗ особливості орографії й клімату, характер
землеволодіння, способів ведення полонинського господарства. При цьому, верхня
кліматична межа лісу де поширена P. cembra, у порівнянні з Чорногорою, значною
мірою є збереженою.