Page 54 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 38 (Львів, 2022)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 38 (Lviv, 2022)

DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.53-62

УДК 911:712.253(477.83)

Омельчук О.С. , Орлов О.Л. , Рагуліна М.Є.
1
2
2

ОСЕЛИЩНЕ РІЗНОМАНІТТЯ РЛП «СТІЛЬСЬКЕ ГОРБОГІР’Я»

Досліджено оселища РЛП «Стільське горбогір’я» та суміжних територій,
проведено оцінку їхньої созологічної вартості. На досліджуваній території
ідентифіковано 34 типи оселищ, які за походженням можна розділити на 2 групи:
антропогенні (15) та природні (19). Антропогенні оселища представлені мезотрофними
озерами та ставами (C1.2), насадженнями листяних (G1.C) та хвойних порід (G3.F),
комплексами сільської житлової (J 2.1), громадської (J 2.1) та індустріальної (J2.3)
забудови, витоптуваними площами (Н5.6), об’єктами видобувної промисловості –
діючими (J3.2) та недіючими кар’єрами (J3.3), тунелями та штольнями (Н1.7) а також
сільськогосподарськими угіддями: городами (І1.2) садами (І1.2), перелогами (Е5.1),
здичавілими фруктовими та горіховими садами (G1.D) та пасовищами (Е2.1).
Рослинність антропогенних оселищ представлена угрупованнями класів: Molinio-
Arrhenatheretea TX. 1937 – на перелогах, Galio-Urticetea Passarge ex Kopecký 1969 – у
старих садах і на стежках; Artemisietea vulgaris Lohmeyer et al. in Tx. ex Von. Rochow
1951 – на території кар’єрів. Природні оселища представлені джерелами (С2.1),
поверхневими постійними повільно текучими водоймами (C2.3), поверхневими
тимчасовими водотоками (C2.5),. літоральними угрупованнями високих геліофітів
(C3.2), слабкозарослими берегами з мобільним субстратом (C3.6), Зарості осок Carex
sp. (D5.2), Карбонатні піски та скелі з розрідженою рослинністю (E1.1), вологими
мезотрофними луками помірного поясу (E3.4), термофільними узліссями (Е5.2), полями
Pteridium aquilinum (Е 5.3), чагарниковими заростями помірної зони (F3.1), вербовими
угрупованнями заплавних берегів річок (F9.1), заплавними та галерейними лісами з
домінуванням вільхи або верби (G1.1), заплавними та галерейними ясенево-дубовими
лісами (G1.2), буковими лісами (G1.6), сосновими лісами помірної зони (G3.4),
відкритими печерами (Н1.1), карбонатними осипищами теплих схилів (H2.6) та
відслоненнями карбонатних порід (H3.2). У досліджуваних оселищах виявлено 17 видів
судинних рослин, занесених до Червоної книги України та 5 регіонально-рідкісних видів,
серед мохоподібних – 13 регіонально-рідкісних видів та 2 нових для території Опілля.
Найбільше природоохоронне значення мають оселища вологих мезотрофних (заплавних)
лук, термофільних узлісь та букових лісів, де сконцентрована найбільша кількість
рідкісних видів рослин Червоної книги України та регіональних природоохоронних
списків.
Ключові слова: оселище, Стільське горбогір’я, рідкісні рослини, рідкісні мохоподібні,
Червона книга України.

Сучасна охорона природи спрямована, головно, на захист природних середовищ
існування біоти. Отже, пріоритетним завданням для охорони довкілля стає пошук
природних типів оселищ та розробка заходів їхнього збереження.
Оселище (habitats) − це місце (територія), яке характеризується фізико-
географічними особливостями (рельєфом, ґрунтовим різноманіттям, мікрокліматом,
водним режимом тощо), а також наявністю комплексу певних видів рослин і тварин.
Регіональний ландшафтний парк «Стільське горбогір’я» (далі – Парк) створений 1
квітня 2014 року з метою охорони і збереження одного з найбільших у Східній Європі