Page 47 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

46 Білонога В.М.

Матеріал і методика досліджень

Метою досліджень було вивчення поточного стану P. сembra та визначення її
найближчих перспектив у Чорногірському масиві де рослинний покрив зазнав
істотних трансформацій у минулому столітті. Головний акцент було зроблено на
вивчення демографічних параметрів, процесів самовідновлення, здатність популяції
утримувати існуючі межі та колонізувати нові території. На пробних площах в
урочищах Кізі Улоги і Ґаджина було обліковано кількість дорослих плодоносних
дерев, встановлено чисельність та вік підросту Визначено відстані й вектори
поширення насіння P. сembra за межі материнського ядра популяції та швидкість
колонізації нових територій.

Результати досліджень

Характер популяційного ареалу і особливості демографічної структури сосни
кедрової європейської у кожному окремому випадку є наслідком сукупної дії
невеликих за масштабами порушень, зумовлених антропогенними та екологічними
чинниками в умовах посиленої внутрішньо- та міжвидової конкуренції. Це цілком
узгоджується з результатами досліджень, проведених в Альпах у Італії (Giammarchi et
al., 2017). За відсутності таких порушень колонізаційна стратегія ялини звичайної
дозволяє їй швидше захоплювати вільний простір і формувати монодомінантні ценози.
Відтак, P. сembra з її специфічними особливостями поширення насіння у таких умовах
обмежується лише поодинокими особинами чи невелими групами.
Істотні переваги P. сembra у порівнянні з іншими деревними породами має в
екстремальних екологічних умовах на стрімких скелястих схилах, на вищих
гіпсометричних рівнях з низькими температурами та сильними вітрами у зимовий
період, до певної міри у місцях сходження снігових лавин. Натомість вплив фізико-
хімічних параметрів ґрунту на поширення, особливості розвитку, базальну площу
популяції є низьким (Zięba et al., 2020).
На основі аналізу вікової структури і динаміки поширення сосни кедрової за межі
історично збереженого локалітету (ядра популяції) можна стверджувати, що в
сучасних умовах (відсутність самовільних рубок, обмежений випас, відновні сукцесії,
кліматичні зміни) динаміка популяції сосни кедрової європейської у Чорногірському
масиві має сталі позитивні тенденції. Протягом останніх кількох десятків років (± 40
років) відбувається поетапне збільшення площі популяції та чисельності її
репродуктивної фракції. У тому числі P. сembra активно розширює межі популяції на
вищі гіпсометричні рівні. Популяція вийшла за контури збереженого на стрімких
важкодоступних схилах північно-західної експозиції популяційного ядра на схили
різних експозицій прилеглих відрогів гг. Бербенескул, Мyнчeл та Шпиці вздовж
потоків Кізя та Мрея (рис. 2).
А. Сьродонь зазначав, що до першої половини 20 ст. окремі дорослі особини сосни
кедрової траплялись на схилі південно-західної експозиції відрогу г. Шпиці в
горловині кару в Ґаджині до висоти 1447 м н.р.м. На тепер на цій висоті не залишилось
жодного екземпляру P. сembra, віком понад 35 (40) років. Тобто, повернення P. сembra
на втрачені ділянки розпочалось після істотного зниження пасторального
навантаження. Паралельно відбувалося поновлення ялиці, що стримувало активне
поширення сосни кедрової за межі кам’янистих осипищ і ґреґотів. В умовах екологічно
більш сприятливих P. сembra поступається P. abies, а її участь у деревостані тут не