Page 49 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

48 Білонога В.М.

на початковій стадії, у віковому спектрі відсоток молодих особин досягає 80-93%.
Загалом, розподіл підросту кластерами або окремими особинами є вкрай
нерівномірним, а його щільність коливається в межах від 0 до 4 (7) на 0,1 га. У межах
материнського ядра P. сembra підріст трапляється лише у невеликих «вікнах» у
суцільному наметі крон ялини звичайної і сосни кедрової. Тобто, вікова структура у
популяції залежить від наявності вільних для підросту ніш на момент масового
плодоношення, преференцій стосовно місця закладки запасів насіння та чисельності
кедрівки. Відтак, поточний стан і напрямок розвитку популяції сосни кедрової є
результатом сукупного впливу зазначених факторів. Будь-які їхні зміни можуть
призвести до істотних змін у функціонуванні усієї популяції.
У Чорногірському масиві на сьогодні можна виокремити два популяційні
материнські ядра на стрімких скелястих схилах північної експозиції вздовж правих
берегів потоків Мрея (Ґаджина) і Кізій. Площа таких ядер становить близько 10,0 га і
4,5 га відповідно. З врахуванням колонізації прилеглих територій розміри оселищ P.
сembra на даний момент досягають приблизно 21,0 і 25,0 га відповідно. Загальну
чисельність популяції можна оцінювати у кілька тисяч особин. Швидкість приросту
території оселища у обох випадках визначався наявністю вільних для освоєння сосною
кедровою площ. У віковій структурі популяції P. сembra у таких фрагментах присутні
особини від старих генеративних до молодих (віком 3-5 років). Останні трапляються
головно на відкритих ділянках з домінуванням у рослинному покриві чагарничків і
мохів. Практично не виявлено сіянців P. сembra у зімкнутому криволіссі сосни гірської
та деревостанах P. abies. Збережені материнські осередки є основою формування
популяції P. сembra у сучасному її статусі ˗ зі специфічною просторовою і
демографічною структурою, динамікою та перспективами. Після істотного зниження
пасторального навантаження вторинні після лісові луки стали активно заселятись P.
сembra. Радіус поширення насіння визначався особливостями орнітохорії та наявністю
насіння і вільних ніш для поселення.
Генеративні особини ±30-річного віку є найстарішими, виявленими за межами
збереженого природного материнського ядра популяції. Трапляються такі дерева на
відстанях до 400-500 м від такого ядра. Максимальний вік сосни кедрової, ялини
звичайної і сосни гірської на реколонізованих лісом ділянках подібний. Це може
свідчити про одночасність інвазії цих видів на звільнені від випасу площі, хоча ялина
і сосна гірська мають істотну перевагу у поширенні насіння. На пробній площі у
периферійній частині популяції на колишніх вторинних луках і ґреґотах на відрогу г.
Шпиці в урочищі Ґаджина щільність особин або кластерів (група особин одного віку,
які виросли разом з однієї закладки насіння кедрівкою) становить 17,8 на гектар.
Кількість особин у 30-річних кластерах коливається від 2 до 4 з виразним
домінуванням 1-2 особин. Особини з найвищою життєвістю при основі діаметром
стовбура 16-20 см і висотою ± 6 м можна класифікувати як молоді генеративні.
Кількість плодів в урожайний рік у середньому становить 25 на особину. Крони дерев
щільні, без механічних пошкоджень вітром чи снігом, проте мають виразну асиметрію
зумовлену несприятливим вітровим режимом взимку. Вільний простір між групами
сосни кедрової активніше заселяється підростом ялини, сосни гірської та ялівцем
сибірським. Натомість підріст P. сembra у деревостанах, які активно заповнюються
супутніми деревними і чагарниковими видами практично відсутній. Тобто, в умовах
відносно сприятливих P. сembra поступається їм у швидкості колонізації вільних