Page 55 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38
P. 55

54                 Омельчук О. С., Орлов О. Л., Рагуліна М. Є.

                                   історичного  городища  VIII-ХІІ  ст.  та  навколишнього  природного  комплексу,  що
                                   складається  з  природного  буково-грабового  лісу  на  межі  східного  ареалу  його
                                   поширення. Територія парку належить до Миколаївсько-Роздільського Опілля, яке є
                                   структурною  частиною  Подільської  височини  (Атлаc...),  за  геоботанічним
                                   районуванням – до Миколаївсько-Бережанського району букових та дубово-букових
                                   лісів (Шеляг-Сосонко, 1977).
                                      Метою нашої роботи була інвентаризація оселищ РЛП «Стільське горбогір’я» та
                                   прилеглих територій, перспективних для включення в межі Парку.

                                      Матеріали та методика

                                      Збір польового матеріалу на теренах Стільського Горбогір’я проводили детально-
                                   маршрутним  методом  впродовж  2014-2022  рр.  Дослідження  здійснювали  згідно
                                   методики опису оселищ (Smith, O’Donoghue, O’Hora, Delaney, 2011), яка передбачає
                                   збір даних за п’ятьма основними блоками: загальної інформації; даних про рельєф;
                                   даних про структурні особливості фітоценозу; видового складу за ярусами; інформації
                                   про  ґрунт.  Оселища  ідентифікували  за  класифікацією  EUNIS  (Davies,  Moss  &  Hill,
                                   2004).  Фітоценотичні  описи  та  визначення  рослинних  угруповань  здійснювали  за
                                   флористичною класифікацією (методом Браун-Бланке). Назви видів судинних рослин
                                   наведені  за  «Определителем  …»  (Прокудин  и  др.,  1987),  мохоподібних  –  за  «The
                                   Second checklist of Bryobionta of Ukraine» (Boiko, 2014). Созологічну оцінку одиниць
                                   фітобіологічного та ландшафтного різноманіття проводили за стандартною схемою,
                                   враховуючи  їхню  приналежність  до  регіональних,  національних  та  міжнародних
                                   природоохоронних переліків (Бойко, 2010; Кагало, Сичак, 2003; Про заходи…, 2003;
                                   Стойко,  Ященко,  Кагало,  2004;  Дідух,  2009).  Нові  для  регіону  види  мохоподібних
                                   наводили, спираючись на їхнє поширення згідно праці М. Бойка (Бойко, 2008).

                                      Результати та обговорення

                                      Дослідження показали, що оселища Стільського горбогір’я належать до 18 груп 8
                                   класів. Усього виявлено 34 типи оселищ, які за походженням можна розділити на 2
                                   групи. З них 15 антропогенних (А) та 19 природних (N).

                                      Перелік оселищ Cтільського горбогір’я:
                                      Клас C – Оселища континентальних поверхневих вод
                                      Група С1 – Поверхневі стоячі водойми
                                      Оселище C1.2 – Мезотрофні озера та стави (А)
                                      Група C2 – Поверхневі проточні водойми
                                      Оселище С2.1 – Джерела (N)
                                      Оселище  C2.3 – Поверхневі постійні повільно текучі водойми (N)
                                      Оселище  C2.5 – Поверхневі тимчасові водотоки (N)
                                      Оселище  C3.2. – Літоральні угруповання високих гелофітів (N)
                                      Оселище  C3.6 – Слабкозарослі береги з мобільним субстратом (N)
                                      Клас D – Болотні оселища
                                      Група D5 – Високотравні болота
                                      Оселище D5.2 – Зарості осок Carex sp. (N)
                                      Клас Е – Лучні оселища
                                      Група E1 – Сухі луки
   50   51   52   53   54   55   56   57   58   59   60