Page 44 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 38 (Львів, 2022)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 38 (Lviv, 2022)

DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.43-52

УДК 594.38 (477.8)

Білонога В.М.

ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ І ВІДНОВЛЕННЯ PINUS CEMBRA L.
У ЧОРНОГІРСЬКОМУ МАСИВІ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Протягом попереднього століття природні деревостани P. cembra зазнали
істотних втрат внаслідок поширених у минулому способів ведення лісого господарства,
інтенсивного полонинного випасу, побутових традицій місцевого населення, характеру
землеволодіння на теренах Карпатського регіону у тогочасних суспільно-політичних
реаліях. Найбільшими втрати були у найменшому за площею осередку P. cembra у
Чорногорі. На прикладі оселищ сосни кедрової європейської у цьому масиві Карпат
досліджено характер змін її демографічних параметрів, зумовлених демутаційними
процесами, розглянуто можливі наслідки від кліматичних змін. Сучасні тенденції у
динаміці популяції сосни кедрової свідчать про певні позитивні зміни, які відбулись
протягом останніх кількох десятків років, головно після запровадження низки
природоохоронних обмежень. Позитивним слід вважати також зменшення
пасторального навантаження у високогір’ї Карпат. Водночас, повне його припинення
може мати негативні наслідки для відновлення популяційного ареалу сосни кедрової у
його колишніх історичних межах. Передумовою реколонізації P. cembra втрачених у
минулому територій є наявність вільних ніш на контакті лісового та субальпійського
поясів, де її еколого-біологічні переваги над ялиною звичайною реалізуються найповніше.
Важливим також є оптимальне співвідношення чисельності Nucifraga caryocatactes і
кількості здатних плодоносити дерев у «материнській» популяції. Найбільш активно
відновлення P. cembra відбувалось на початку демутаційних процесів у чагарничкових і
трав'янистих угрупованнях. На тепер, інтенсивне поширення Picea abies і Pinus mugo є
перепоною для розширення її популяційного ареалу. Вплив кліматичних змін на
відновлення сосни кедрової європейської не є однозначним, оскільки збільшення
тривалості вегетаційного періоду сприяє підвищенню конкурентних стосунків з іншими
деревними видами на тлі підняття верхньої межі лісу на вищі гіпсометричні рівні.
Ключові слова: Pinus cembra, популяція, Карпати, Чорногора, поширення,
відновлення.

Сучасна динаміка лісового поясу у Карпатах включає, серед іншого, відновлення
його верхньої межі та освоєння ним нових площ коштом субальпійських угруповань, що
загалом узгоджується з процесами, які відбуваються у гірських системах Центральної
Європи. Провідну роль тут відіграє ялина звичайна, а у найбільш екстремальних
випадках - сосна кедрова європейська та модрина європейська. Результати досліджень
сучасних тенденцій у динаміці рослинного покриву у субальпійському поясі гірських
систем Центральної Європи свідчать, що головними рушійними чинниками
трансформації є антропогенні процеси та кліматичні зміни, а сукцесії на контакті
лісового поясу та субальпійського криволісся Pinus mugo Turra спрямовані на
збільшення площ деревостанів з участю P. сembra L. і Larix decidua Mill. (Risch et al.,
2004; Holtmeier, Broll 2018 ).
Демутація рослинного покриву на контакті лісового та субальпійського поясів в
українській частині Східних Карпат головним чином зумовлена комплексом змін у
господарській активності у регіоні та кліматичними змінами. Вторинні сукцесії