Page 36 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

Динаміка популяцій Senecio carpaticus Herbich у Чорногорі … 35

Для видів поліцентричних типів біоморф, до яких належить S. сarpaticus,
характерний автономний розвиток парціалей, що є притаманним зокрема для
вегетативно активних трав. Парціаль, як облікова одиниця, завдяки досить автономній
кореневій системі, а також просторовій відмежованості, може відрізнятися за
морфометричними, віковими, структурними і функціональними ознаками від інших
парціалей у межах морфологічної особини.
Для S. сarpaticus, що належить до повзучих трав, типові парцели, сприятливі
для вегетативного розростання – це мезотрофні задерновані ділянки з
вирівняним мікрорельєфом і високою участю злаків, осок і різнотрав’я. Такі
умови характерні для 90% площі фітоценозу на г. Ребра. Тут частка генеративних
особин у віковому спектрі S. сarpaticus становить менше 1% (таблиця).
Несприятливими для вегетативного поширення є сухі ділянки з горбкуватим
мікрорельєфом, щільними дернинами Juncus trifidus L. з кам’янистим ґрунтом
тощо. Частка генеративних особин у віковому спектрі таких парцел висока – 46%.
Ці ділянки займають однак невелику площу і тому незначно впливають на
загальні показники структури популяції Senecio carpaticus, зокрема на її віковий
спектр, котрий на 94% складається з прегенеративних особин. У віковому спектрі
S. carpaticus на г. Петрос на кам’янистому ґрунті частка генеративних особин
досягає 11% (Кияк, 2013).
За своїм віком і генезом популяція S. carpaticus на Пожижевській є молодою.
Очевидно, тому їй притаманна істотно вища частка генеративних особин у віковому
спектрі як у межах окремих парцел, так і для популяції в цілому, порівняно з давніми
популяціями в інших локалітетах і, зокрема, на г. Ребра.
Матеріали порівняльного аналізу структури і динаміки ценопопуляції S. сarpaticus
в угрупованні Seslerietum cariceto-festucosum на г. Ребра, проведеного протягом
тривалого періоду (1982-2022 рр.), виявили високу її стабільність. Протягом усього
періоду спостережень відзначено незначне зменшення щільності популяції (на 6%) без
змін головних популяційних параметрів – просторової, вікової і віталітетної структур.
Ця стабільність зумовлена майже однаковим антропогенним навантаженням у вигляді
низької інтенсивності випасу і витоптування у ці десятиліття, – з одного боку. З
іншого, – популяції й угруповання верхньої висотної смуги альпійського поясу ще не
зазнали дестабілізуючого впливу чагарників і конкурентних видів трав. А фітоценози
сеслерії голубуватої, які є первинними альпійськими, можуть слугувати прикладом
найменшої динамічності за сучасних кліматогенних змін, порівняно з іншими
угрупованнями, зокрема приземкуватокостричниками, зігнутоосочниками,
трироздільноситничниками, рододендронниками тощо (Кияк, Штупун, 2021).
На г. Бербенеска, за найекстремальніших температурних умов у межах поширення
S. сarpaticus в Українських Карпатах, останніми роками притаманне збільшення
життєвості популяції завдяки зростанню частки генеративних особин у її віковому
спектрі – від 1-2 до 3-5%.
Очевидно, на даний час еколого-фітоценотичний оптимум виду розташований на
висотах, приближених до 2000 м н.р.м.