Page 34 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

Динаміка популяцій Senecio carpaticus Herbich у Чорногорі … 33

Матеріал і методика досліджень

Онтогенез S. сarpaticus вивчали на основі багаторічних спостережень за міченими
і закартованими особинами різних вікових станів. Аналіз онтогенетичного розвитку
проведено диференційовано для парціалей (фітоценотичних облікових одиниць) і
морфологічно цілісних особин.
До програми дослідження належав щорічний облік головних популяційних
характеристик. Згідно з традиційними методиками (Кияк, 2004; Злобин, Скляр,
Клименко, 2013), обліковували загальну і ефективну чисельність популяції, її площу,
вікову і просторову структури, щільність морфологічних особин і фітоценотичних
облікових одиниць (парціальних пагонів), життєвість генеративних особин,
вегетативну рухливість і взаємовплив (асоційованість) між видами. Як показовий
критерій життєздатності та динаміки популяцій вибрано кількість генеративних
(квітучих) особин (Царик та ін., 2004; Життєздатність.., 2009). Досліджено
внутрішньопопуляційну структуру диференційовано за популяційними локусами
(Внутрішньопопуляційна.., 2004).
Для багаторічного порівняльного аналізу застосовано картування популяційних
локусів у масштабах 1:1 і 1:10. Для картування малої популяції на г. Пожижевській у
її повних межах застосовано масштаб 1:20. Взаємовплив або асоційованість між
видами досліджували на основі співвідношення їхнього трапляння за щільністю і за
сусідством (Кияк, 2004).
Під час досліджень застосовано неушкоджуючі методи і пасивні експерименти
(Кияк, 2008).
Головним джерелом інформації для порівняльного аналізу структури і динаміки
виступали популяції S. сarpaticus в угрупованнях Seslerietum cariceto-festucosum на г.
Ребра (1950 м, пд.-зх.,) і Deschampsietum calamagrostidosum на г. Пожижевській (1760
м, пн.). На г. Ребра стаціонарні щорічні дослідження проводили протягом 1982-1988
рр. з використанням моніторингового трансекта 20х0,5 м і додаткових дослідних
2
ділянок, загальною площею 10 м . У період 1989-2022 рр. у цій ценопопуляції
проводили маршрутні обліки тенденцій її динаміки. На г. Пожижевській стаціонарні
щорічні дослідження S. сarpaticus проводили протягом 2011-2022 рр. на усій площі
популяції.
Маршрутними методами, які полягали в обліку онтогенетично-групових
показників епізодично (не щорічно), охоплено усі популяції S. сarpaticus у Чорногорі.
Наукові назви видів рослин подано за Ю.Й. Кобівим (Кобів, 2004).

Результати досліджень

Доцільно порівняти особливості онтогенезу особин S. сarpaticus за різної
фітоценотичної ситуації, а також співставити головні прикметні структурні
відмінності ізольованих популяцій цього виду на різних гіпсометричних рівнях.
Під час онтогенезу вікові зміни особин відбуваються здебільшого за наступною
схемою. Під час вегетативного розмноження, яке домінує у самопідтриманні,
омолодження відбувається до іматурного стану. Іматурна особина через 1-3 роки
переходить у віргінільний стан, у якому перебуває переважно 2-4 роки (до 12 років). З
кожним наступним роком життєвість віргінільної особини за незмінних умов
існування збільшується, що проявляється в її укрупненні.