Page 41 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

40 Кияк В. Г.

Центральний, південний і західний популяційні локуси S. carpaticus майже повністю
відмерли, за винятком поодиноких особин. Це спричинене високим затіненням
генеративними особинами Deschampsia cespitosa, Luzula sylvatica і Calamagrostis
villosa, а також більш низькорослою, однак високої щільності Festuca picta, особини
яких досягли високої щільності й життєвості на сучасному етапі демутаційно-
кліматогенної сукцесії. Протягом періоду досліджень збереглося лише від 10 до 15%
особин популяції у східному і північно-східному локусах за сусідства низькорослих
видів.

Висновки

У ценопопуляції S. сarpaticus в угрупованні Seslerietum cariceto-festucosum на г.
Ребра (1950 м н.р.м.) протягом тривалого періоду досліджень (1982-2022 рр.) виявлено
високу її стабільність, яка зумовлена майже незмінним антропогенним навантаженням
у вигляді низької інтенсивності випасу і витоптування, а також відсутністю
дестабілізуючого впливу чагарників і конкурентних видів трав у верхній частині
альпійського поясу. Водночас, у нижній його частині останніми роками встановлено
швидку негативну динаміку Senecio сarpaticus, що спричинене високою вразливістю
цього рідкісного високогірного альпійського виду до затінення. Конкурентні види
трав’яного компоненту альпійських фітоценозів, а саме, Deschampsia cespitosa,
Calamagrostis villosa, а також Festuca picta, за умови їх високої життєвості й щільності
витісняють цей геліофітний вид. Встановлено, що головною причиною цих процесів є
кліматичні зміни, внаслідок яких фітоценотичний оптимум монтанних і
субальпійських видів піднімається на вищі гіпсометричні рівні, де вони набувають
вищої щільності й життєвості і витісняють низькоросліші альпійські види-геліофіти.
Виявлено високу швидкість цих процесів. Колишня прогресуюча молода популяція
Senecio сarpaticus на г. Пожижевській (1760 м), якій була притаманна позитивна
динаміка протягом декількох років (у 2011-2016 рр.), швидко деградує внаслідок
збільшення життєвості й щільності Deschampsia cespitosa, Calamagrostis villosa і
Festuca picta. Протягом останніх трьох років у локусах з високим затіненням
проективне вкриття Senecio сarpaticus редукується від 80-90% до 10-15 %.
Адаптивною реакцією S. carpaticus за цих умов є збільшення вегетативної рухливості,
яка спрямована відцентрово від джерела затінення. Така адаптивна реакція, яка
полягає у значній активації вегетативного розмноження за умов пригнічення
генеративного, що притаманна також для інших вегетативно рухливих видів-
геліофітів, забезпечує їм вищу буферність порівняно з вегетативно малоактивними або
неактивними видами.

Внутрішньопопуляційна різноманітність рідкісних, ендемічних і реліктових видів
рослин Українських Карпат. 2004 [Царик Й., Жиляєв Г., Кобів Ю., Кияк В.,
Данилик І., Дмитрах Р., Сичак Н., Білонога В., Нестерук Ю.] За ред. М. Голубця,
К. Малиновського. Львів : Поллі. 198 с.
Життєздатність популяцій рослин високогір’я Українських Карпат. 2009 [Царик Й.,
Жиляєв Г., Кияк В., Кобів Ю., Сичак Н., Данилик І., Білонога В., Решетило О.,
Микітчак Т., Нестерук Ю., Кобів В., Гинда Л.] За ред. Й. Царика. Львів :
Меркатор. 172 с.