Page 216 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури … 213

"комлевой", що в українській мові передається словом "окорінок" – частина стовбура дерева від
кореня до гілок (Словник…, 1970-1980).
Вид Баранець лісовий* – Arhopalus ferus (Mulsant, 1839). LAT: лат. ferus – дикий. УКР:
лісовий – від ліс; тут асоціація із проживанням у первісному, дикому природному стані;
адаптований переклад наукової назви. Інші вернакулярні назви: вусач комлевий темно-бурий
(Кравченко, Кравченко, 2009). Коментар: про непридатність назви "комлевий" – див. баранець
звичайний. Назва темно-бурий – непридатна відповідно до правила 1.12.
Рід Чотириок* – Tetropium Kirby, 1837. LAT: гр. τετρά+ώψ – чотири ока. УКР: чотириок –
чотири ока; відображає морфологію очей, розділених на дві частини: верхню і нижню. Інші
вернакулярні назви: вусань (Щоголів, Паночіні, 1928), тетропій (Маркевич, Татарко, 1983).
Коментар: запропонована Щоголівим назва "вусань" залишається незрозумілою, оскільки для
роду властиві вкорочені антени. Тетропій – транслітерація з латині, що суперечить правилу 1.9.
(див. методи).
Вид Чотириок коричневий* – Tetropium castaneum (Linnaeus, 1758). LAT: лат. castaneum
– каштаново-коричневий. УКР: коричневий – від каштанового, коричневого забарвлення тіла
імаґо. Інші вернакулярні назви: вусань ялиновий (Щоголів, Паночіні, 1928); вусач ялиновий
блискучогрудий (Загайкевич, 1958); тетропій ялиновий (Маркевич, Татарко, 1983); вусач
блискучегрудий ялиновий (Бартенев, 2009). Коментар: інші вернакулярні назви є непридатним:
1) "ялиновий" (Щоголів, Паночіні, 1928) не відповідає біології виду, личинки розвиваються на
усіх хвойних; 2) "блискучегрудий" (Бартенев, 2009) назва подана із орфографічною помилкою і
прямим перенесенням із російського "усач блестящегрудый еловый", при цьому у виду,
насправді, блискучою є передньоспинка, а не груди (правило 1.12 – методи); 3) вживаються
триномени (Загайкевич, 1958) для означення виду (правило 1.12 – методи).
Вид Чотириок Ґабрієлів* – Tetropium gabrieli Weise 1905. LAT: лат. gabrieli – на честь
Йозефа Ґабрієля-Найзе (Joseph Gabriel-Neisse). УКР: Ґабрієлів – від Ґабрієль-Найзе. Інші
вернакулярні назви: тетропій модриновий (Маркевич, Татарко, 1983). Коментар: Назва
запропонована Маркевичем і Татарком (1983) є прямою калькою з російського "лиственничный
усач".
Вид Чотириок тьмяний* – Tetropium fuscum (Fabricius, 1787). LAT: лат. fuscum –
коричневий. УКР: тьмяний – від матового, тьмяного відтінку кутикули імаґо жуків. Інші
вернакулярні назви: Вусань темногрудий (Щоголів, Паночіні, 1928); Вусач ялиновий
матовогрудий (Загайкевич, 1958). Коментар: Щоголів і Паночіні (1928) запропонував видовий
епітет "темногрудий", хоча усі виду роду мають однакове темне забарвлення тіла. Загайкевич
(1958) використав триномен для означення виду, у зв'язку з чим вважаємо назву непридатною
(правило 1.12 – методи). До Чотриока тьмяного залічуємо також його синонім: Чотириок
кримський* – Tetropium tauricum Shapovalov, 2007, який нами було синонімізовано (Zamoroka,
2022).
Триба Смолянцеві* – Saphanini Gistel, 1856. Етимологія: див. Saphanus.
Рід Смоляник* – Saphanus Audinet-Serville, 1834. LAT: гр. σαφήνης – придорожний,
доступний. УКР: смоляник – від смола; від смоляно-чорного забарвленням тіла.
Вид Смоляник чорний* – Saphanus piceus (Laicharting, 1784). LAT: лат. pix – смолянистий,
чорний. УКР: чорний – чорний; від чорного забарвленням тіла.
Триба Пасинцеві* – Atimiini LeConte, 1873. LAT: гр. ἀτίμιος – зневажений, жалюгідний.
УКР: пасинцеві – від пасинок, синонім до зневажений, тобто той, хто зазнає зверхності чи
упередження від кого-небудь чи чого-небудь (Словник…, 1970-1980). Жуки триби мають
непримітне маскувальне забарвлення і суб'єктивно їх можна "зневажити" у порівнянні із
багатьма іншими видами; у переносному розумінні – пасинки. Коментар: Типовий рід пасинок*
– Atimia Haldeman, 1847 у фавні України відсутній.
Рід Крайник* – Oxypleurus Mulsant, 1839. LAT: гр. ὀξὶς+πλευρὰ, – гострий край. УКР:
крайник – від край; у жуків наявний гострий зубець на краю передньоспинки; адаптований
переклад наукової назви.