Page 215 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

212 Заморока А.М.

із наукового обігу та була замінена на співзвучну із російською – "вусачі". Цей термін
було широко запроваджено із 1950-х років і вживається до нині (Загайкевич, 1957-
1961; Маркевич, Татарко, 1983; Бартенєв, 2004, 2009; Заморока, 2009-2019). Однак, ще
Щоголів (1919-1920) відмічав, що російські назви "усачи" та "дровосеки" ніяким
чином неспоріднені із українськими назвами. Здаючи собі справу у потребі
повернення до національних коренів у галузі номенклатури, вважаємо назву "вусачі"
непридатною для подальшого використання ані у наукових, ані у популярних
публікаціях, оскільки вона є росіянізмом (правило 1.12 – методи).
Родина Скрипунові – Cerambycidae Latreille, 1802. LAT: гр. κεράμϐυξ – довгоріг. УКР:
скрипунові – від скрипун, збереження традиційної української назви. Інші вернакулярні назви:
довгорожці, ковзани (Верхратський, 1906), козаки, скрипуни, довгорожці, ковзани (Щоголів,
1919-1920); скрипунуваті, козаки, скрипуни, довгорожці, ковзани (Щоголів, Паночіні, 1928);
жуки-скрипуни (Зайців, 1928, 1929, 1931); скрипун[и] (Паночіні, 1931); жуки-скрипунуваті
(Зайців, 1949); вусачі (Загайкевич, 1959); вусачеві (Загайкевич, 1964, 1966, 1979; Маркевич,
Татарко, 1983); вусачі, дроворуби (Овчаренко, Говорун, 2014); жуки-вусачі (Загайкевич, 1960;
Кравченко, Кравченко, 2009; Різун та ін., 2010; Заморока, 2009-2019).
Підродина Куцовусові* – Spondylidinae Audinet-Serville, 1832. Етимологія: див.
Spondilis.
Триба Куцовусцеві* – Spondylidini Audinet-Serville, 1832. Етимологія: див. Spondyilis.
Рід Куцовус* – Spondyilis Fabricius, 1775. LAT: гр. σπονδύλη – пискливий коренеїд. УКР:
куцовус – від куці вуса; назва пов'язана із дуже вкороченими (як для скрипунових) вусами.
Вид Куцовус горбатий* – Spondylis buprestoides (Linnaeus, 1758). LAT: гр.
βοῦς+πρήθω+είδος – схожий на отруйного жука, що спричинює смерть корів; дослівний
переклад: "корова+здуття+подібний". УКР: горбатий – від горб; пов’язано із опуклою, горбатою
формою тіла імаґо. Інші вернакулярні назви: Дроворіз коротковусий (Загайкевич, 1958); Вусач
коротковусий (Бартенев, 2009; Кравченко, Кравченко, 2009).
Триба Непримітцеві* – Asemini Thomson, 1860. Етимологія: див. Asemum.
Рід Непримітник* – Asemum Eschscholtz, 1830. LAT: ἄσημος – невиразний,
незрозумілий, нерозбірливий. УКР: непримітник – від непримітний, той якого важко помітити,
побачити; види роду мають непримітне темно-буре чи коричневе забарвлення.
Вид Нерпримітник ребристий – Asemum striatum (Linnaeus, 1758). LAT: лат. striatum –
смугастий, борозенчастий. УКР: ребристий – від ребро; традиційна українська назва від тонких
поздовжніх ребер на надкриллях у імаґо. Інші вернакулярні назви: вусач ребристий чорний
(Загайкевич, 1958; Кравченко, Кравченко, 2009); вусач чорний ребристий (Бартенев, 2009).
Вид Непримітник тонковусий* – Asemum tenuicorne Kraatz, 1879. LAT: лат.
tenues+cornu – тонкий ріг. УКР: тонковусий – від тонкі вуса.
Рід Соснівка* – Nothorhina L. Redtenbacher, 1845. LAT: νόθος+ῥὶν – несправжній ніс.
УКР: соснівка – від сосна; личинки розвиваються у деревині сосни, імаґо – на стовбурах.
Вид Соснівка поцяткована* – Nothorhina punctata (Fabricius, 1798). LAT: лат. punctata –
цяткована. УКР: поцяткована – вкрита цятками; у імаґо передньоспинка вкрита дрібними
блискучими горбиками, що виділяються на матовому тлі.
Рід Баранець* – Arhopalus Audinet-Serville, 1834. LAT: гр. α+ρόπαλον – не кийок, не булава.
УКР: баранець – зменшувальне від баран; від загального вигляду імаґо та здатності згинати
короткі антени, на кшталт баранячого рогу.
Вид Баранець звичайний* – Arhopalus rusticus (Linnaeus, 1758). LAT: лат. rusticus –
сільський, простакуватий. УКР: звичайний – який нічим не виділяється серед інших, простий;
пов’язано із масовістю жуків цього виду у соснових лісах. Інші вернакулярні назви: вусач бурий
сосновий (Загайкевич, 1958); вусач бурий комлевий (Бартенев, 2009); вусач комлевий бурий,
вусач сосновий (Кравченко, Кравченко, 2009). Коментар: інші вернакулярні назви є
непридатними, оскільки являють собою триномени (правило 1.12. – методи). Використання у
якості видового епітету "комлевий" є неприйнятною, оскільки це росіянізм, походить від