Page 21 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

20 Загороднюк І.В.

В цей самий період між 1941 та 1944 роками життя в Україні і, зокрема, в Києві не
зупинялося, і науковці продовжували свою роботу. За різними оцінками, в Києві
залишалося не менше половини особового складу науковців, і вони, як правило,
зберігали свою спеціальність, проте мусили жити в нових реаліях. Зокрема й
проголошеній новою владою господарській доцільності інституцій, яку треба було
доводити відповідними розробками.
Райхскомісаріат Україна зі столицею в Рівному – це цивільна адміністрація, що
проіснувала з 1 вересня 1941 р. до 10 листопада 1944 р., головою її був Еріх Кох,
офіційними мовами були німецька та українська (Вікіпедія). Існує чимало документів,
що стосуються академічного життя, викладених в різних джерелах, зокрема у томі
«Історії НАН України» за 1941–1944 роки [21-22]. Восени 1941 р. відбулося
інституційне відновлення багатьох українських організацій та установ, зокрема й
академії наук. Зокрема, в окупованому німецькими військами Києві 20 жовтня 1941 р.
створено УАН, і під її егідою діяв Інститут зоології (ІЗАН), а в ньому й ЗМ, директором
ІЗАН був призначений М. Шарлемань [21: 28].
Старт академічної роботи був пов’язаний з самоорганізацією науковців, які
залишилися в окупованому Києві і мали наміри й потреби здійснювати незмінну
виробничу тріаду: 1) продовжувати свою власну справу, 2) дбати про попередні
доробки (зокрема й колекціями) і все те, у що закладено величезні зусилля власні й
попередників, 3) заробляти кошти на життя. Окрім того, ніхто не відміняв введену
окупаційною владою реєстрацію всіх працездатних громадян на біржі та обов’язкову
трудову повинність.
Відродження академії разом з іншими українськими проектами врешті
насторожило окупаційну владу [21]. Саме тому було прийнято рішення про
реорганізацію всієї академічної роботи в галузі біології на забезпечення прикладних
задач сільського господарства [11: 187-188]. Прикладний характер було надано всім
структурам. Наприклад, Інститут гідробіології отримав назву ІГБ та рибальства,
Інститут ботаніки – Інститут сільськогосподарчої ботаніки (напр.: [19]); Інститут
зоології (разом з відділами боротьби зі шкідниками в Інститутах цукрового буряка та
зерна) – Інститут захисту рослин [10]. І мова йшла не тільки про зміну назв, але й про
докорінну перебудову роботи. Все скеровувалося на інтереси Рейху задля
економічного росту. Проте фактично всі нові дослідження в більшості випадків були
продовженням попередніх.

Статуси Зоологічного музею АН

Основна мова тут йде про колекції і дослідників Зоологічного музею ВУАН. Варто
пам’ятати, що поширена назва – «Зоомузей Академії наук» – є побутовою, на позначення
статусу колекцій у складі різних установ, які породжували одна іншу [8]. Під власною
назвою, як «Зоомузей ВУАН» музей існував лише 13 років, у 1921-1934 рр. [Теоретично
мова може йти про 15 років, якщо вести історію з 1919 р., коли було сформовано
положення про музей і ухвалено рішення про його заснування, хоча музей тоді не почав
діяльність через наступні військові події 1919-1921 рр. Єдиний тоді призначений
консерватором співробітник музею (В. Караваєв) одразу ж після чергових військових
маневрів в Києві виїхав до Криму і не повертався звідти два роки.]
У контексті даної статті під «ЗМ» та «Зоологічний музей АН» мається на увазі
колишня установа «Зоологічний музей ВУАН», яка в різний час входила до складу