Page 17 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

16 Дзюбенко Н. В., Климишин О. С., Бокотей А. А.

Метою нашого дослідження є верифікація існуючої системи показників
ефективності природничих музеїв в Україні базуючись на аналізі української
нормативної бази та вивченні закордонного досвіду.
Дослідження здійснені в рамках проекту ІКОМ України «Музеї – «валіза без
ручки» чи символічний капітал?», за підтримки Українського Культурного Фонду.

Оцінювання діяльності музеїв у світі

Питання «якості» чи ефективності музейної роботи гостро стояло і стоїть перед всіма
музеями світу. Тенденція зростання витрат на утримання музеїв з одночасним
скороченням публічного фінансування призвела до усвідомлення музеями необхідності
доводити свою ефективність та цінність. Дослідниця з Мюнстерського університету
Росвіта Поль, порівнюючи ефективність неприбуткового сектора, а саме бібліотек і
музеїв, зазначає, що оцінка музейної діяльності була предметом постійного дискурсу,
що тривав кілька десятиліть, але всі ці дискусії так і не призвели до якогось одного
узгодженого методу оцінювання. Основна проблема полягала у тому, що порахувати
найпростіше було кількісні показники результативності роботи, але вони не були
достатньо інформативними для тих, хто керує музеями або надає їм гранти та інші види
фінансування. Адже протягом останніх десятиліть музеї змінили акценти діяльності з
піклування про колекції на надання освітніх послуг та створення досвіду відвідувачів від
взаємодії зі спадщиною [11].
У 2013 році Міжнародна організація зі стандартизації (ISO) приступила до
розробки стандарту з музейної статистики. Передумовою слугувала відсутність
міжнародної угоди про спільні підходи до музейної статистики, а також те що
національні методи збору статистичних даних значною мірою відрізнялися і були
непорівняльні. Результатом цієї роботи стала поява навесні 2016 року стандарту ISO
18461 «Міжнародна музейна статистика». Цей стандарт пропонує визначення та
процедури збору даних щодо типу, управління та фінансування музеїв, музейних
колекцій та послуг, ресурсів та об’єктів. Деякі з запропонованих статистичних даних
описують не лише кількісні, а й якісні показники діяльності музею [11].
Наступним кроком у розробці міжнародних уніфікованих підходів до оцінювання
діяльності музеїв стала поява міжнародного стандарту ISO 21246:2019(E) «Ключові
показники для музеїв». Цей стандарт є логічним продовженням та доповненням ISO
18461, але містить показники для оцінки якості діяльності музеїв, що базуються не
тільки на кількісних показниках.
Ці міжнародні стандарти є рекомендованими до використання музеями всіх
профілів, у тому числі і природничих. Також необхідно зазначити і роль міжнародних
і національних професійних музейних об’єднань у встановленні стандартів діяльності
музеїв.
Міжнародна рада музеїв (ІСОМ) пропонує перелік різноманітних стандартів
діяльності музеїв, що стосується придбання предметів, фондової документації,
термінології, управління персоналом та навчання тощо [9]. Ці стандарти
розробляються міжнародними профільними комітетами ICOM та затверджуються
виконавчою радою. На території США провідна роль у визначення стандартів
належить Асоціації музеїв Америки. Найчастіше американські музеї користуються
«Основними стандартами для музеїв» [8] – це 38 показників, поділених на 7 категорій,
що включають прозорість, управління, структуру, менеджмент колекцій, освітні