Page 16 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 36 (Львів, 2020)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2020.36.15-20

УДК УДК 069.01

1
1,2
1
Дзюбенко Н. В. , Климишин О. С. , Бокотей А. А.

ПРИРОДНИЧІ МУЗЕЇ: ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ
ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

В роботі наведено верифікацію існуючої системи показників ефективності
природничих музеїв в Україні, опираючись на аналіз української нормативної бази та
вивчення закордонного досвіду. Доведено, що критерії оцінки роботи природничих музеїв
різного профілю і підпорядкування сьогодні є неефективними і не відображають
реальний стан справ. Ефективність роботи природничих музеїв оцінюється відповідно
до таких показників, як кількість відвідувачів, кількість одиниць в колекції тощо, проте
зовсім не береться до уваги якість надання послуг. Наголошується на необхідності
розроблення та застосування стандартизованого оцінювання діяльності музеїв, як
одного з найважливіших кроків на шляху до реформування всієї музейної галузі України.
Ключові слова: природничі музеї, природнича музеологія, оцінювання діяльності,
показники ефективності.

Природничі музеї документують процеси, які відбуваються в природі, взаємодію
природи і суспільства, а також розвиток природничих наукових дисциплін [1]. Ця
профільна група включає біологічні, ботанічні, зоологічні, геологічні, мінералогічні,
петрографічні, палеонтологічні, ґрунтознавчі, антропологічні, медичні та комплексні
музеї, які здійснюють колекціонування одразу за декількома природничими
напрямами [6]. Деякі музеологи до групи природничих долучають також ботанічні
сади, музеї-дендрарії, самостійні гербарії, музеї-акваріуми, музеї-тераріуми і
зоопарки.
До природничих музеїв, зібрання яких відображають природу окремих фізико-
географічних регіонів, належать музеї природи заповідників, національних природних
парків, курортно-туристичних комплексів і відділи природи краєзнавчих музеїв, музеї-
заповідники, меморіальні музеї, присвячені видатним природодослідникам, музеї
присвячені видатним теоріям та вченням (наприклад, Дарвінівський музей в Москві).
В англомовній літературі музеї природничого профілю переважно називають музеями
природничої історії (Museum of Natural History або Natural Historical Museum) [7].
До природничих музеїв належать установи різного профілю та відомчої
підпорядкованості, зібрання яких документують процеси, що відбуваються в природі,
взаємодію природи і суспільства, а також розвиток природничих наукових дисциплін.
Сюди також можуть бути зараховані такі їхні види, як самостійні музеї природи та
відділи природи краєзнавчих музеїв, збірки яких відображають природу певного
регіону.
Сьогодні, всі природничі музеї в Україні фінансуються за рахунок державного або
місцевого бюджетів, і в умовах децентралізації та браку коштів для бюджетного
забезпечення всіх потреб музейних установ стає нагальною потреба адекватного
оцінювання ефективності роботи музеїв та створення критеріїв оцінювання відповідно
до розвитку суспільства і науково-технічного прогресу.