Page 11 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

10 Чернобай Ю.М.

природно-еволюційного і культурно-історичного аспектів людського буття в
цілісності і взаємозумовленості.

Емпіричне забезпечення коеволюційних цілісних моделей

Намагаючись отримати аналітичні чи прогностичні моделі, нам передусім потрібно
включити до них суспільний компонент (рис.). Саме спільнота надає кожному
компоненту певної своєрідності по формі та по змісту. Важливо, що інтелектуальна
складова коеволюції (логос, пам’ять, думка, закон) дістала потужне підкріплення у
вигляді штучного інтелекту, компетенція якого у житті спільноти неухильно зростає.
Власне на нього і покладаються головні сподівання, пов’язані з великою коеволюцією у
ноосфері. Усі попередні результати природничих досліджень заслуговують на
ретроспективний аналіз, оскільки еволюція – це перш за усе погляд на події, що
відбулися, а вже згодом верифікація можливих сценаріїв подальшого розвитку.
У просторі довкілля перебувають такі цілісні компоненти, як геосистеми різних
рангів, фрагментовані оселища, антропогенні та урбанізовані території. Загроженою
ознакою е зростаючий дефіцит прісної води, мало пізнані поведінкові флуктуації
представників рифових молюсків, іхтіофауни та водних ссавців. На незворотні
проблеми, що назрівають у коеволюції водних екосистем та гідросфери в цілому,
накладаються слабко прогнозовані кліматичні зміни.
Шанси на виживання людини пов’язані, за аналогією з іншими організмовими
спільнотами, – це адаптивна поведінка і пошуки альтернативних моделей
природокористування. На відміну від об’єктивно виникаючих природничих та
середовищних проблем, найбільших метаморфоз слід очікувати саме у поведінковому
сегменті коеволюції, оскільки тільки він достатньою мірою може бути підконтрольним
людській свідомості. Саме у цьому сегменті знаходиться неосяжне поле діяльності для
музейних інституцій, і не тільки природничих.

Емпіричний базис для модельних експериментів

За показниками динамічних процесів в оселищах Карпатського регіону в нашому
розпорядженні є систематизований емпіричний фондовий та інформаційний матеріал
по виконаних наукових темах ДПМ НАНУ, а саме: «Созологічні критерії
антропізованих екосистем в регіональних екомережах заходу України» (2011-15 рр.)
та «Антропогенна фрагментація екосистем та шляхи її функціональної оптимізації»
(2016-20 рр.).
В них, зокрема, реалізовано версію дедуктивної (біогеографічної) холістичної
інтерпретації таксономічних, екологічних та созологічних оцінок на теренах
Українських Карпат і прилеглих територій в аспектах соціо-природничої взаємодії.
Своєрідним узагальненням з визначенням шляхів впровадження коеволюційних
рішень созологічних і господарських завдань (від агро- та лісокомплексів до
туристичних та селітебних зон планується виконання прикладних музейно-
природничих досліджень у наступне 5-річчя за темою «Екологічна оцінка стану
заплавних екосистем в умовах глобальних змін: моніторинг, прогностичне
моделювання та розробка заходів природоохоронного менеджменту».