Page 159 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019

Концепція Червоної книги ґрунтів Українських Карпат 153

Метою нашої роботи було розроблення системи і методики виділення та
документування охоронюваних ґрунтів.

Результати досліджень

Проведені дослідження, з урахуванням поширення, сільськогосподарського
освоєння та шляхів охорони, дозволили розподілити ґрунти Українських Карпат за 5
категоріями еталонів: типових, рідкісних, зникаючих, окультурених та антропогенних
ґрунтів, а також на видовому рівні виділити категорію унікальних ґрунтів.
Еталони типових ґрунтів. До цієї категорії належать ґрунти, які є компонентами
широко поширених ґрунтових комплексів, сформовані на типових ґрунтотворних
породах та приурочені до типових природних екосистем, які не зазнали антропогенної
трансформації. Список ґрунтів цієї категорії включає 13 підтипів, а саме: буроземи,
буроземи опідзолені, дернові поверхнево-оглеєні, оглеєні та оглеєні опідзолені,
дернові борові та дернові борові опідзолені, дерново-підзолисті поверхнево-оглеєні,
ясно-сірі лісові та оглеєні їх підтипи, торфові ґрунти. Охорона еталонів цієї категорії
має полягати у виділенні ділянок природних оселищ з такими ґрунтами у вже існуючих
природоохоронних об’єктах, зазвичай, загальнодержавного значення.
Еталони рідкісних ґрунтів. До цієї категорії включено ґрунти, площа яких
становить менше 1% у складі ґрунтового покриву України, що формуються на
локально поширених материнських породах, в нетипових гідротермічних умовах, зі
складною історією розвитку, що відобразилось на будові профілю та їхніх
властивостях. Вони займають незначні площі та зрідка трапляються в складі ґрунтових
комплексів. Нами виділено 14 підтипів ґрунтів цієї категорії, а саме: алювіальні
дернові примітивні, дерново-буроземні, підзолисто-дернові поверхнево-оглеєні,
лучнувато-буроземні оглеєні та глейово-елювійовані, лучно-болотні, болотні
мінеральні, мулувато-глейові та мулувато-торфові, перегнійно-глейові, торф’янисто-
та торфово-глейові ґрунти верхових і низових боліт. Збереження рідкісних ґрунтів
передбачає виділення грунтоохоронних ділянок в межах усіх об’єктів природо-
заповідного фонду, а в окремих випадках навіть вилучення територій з господарської
діяльності та створення на цих ділянках заповідних об’єктів з суворою системою
охорони.
Еталони зникаючих ґрунтів. До цієї категорії віднесено ґрунти, сучасні ареали
поширення яких значно скоротились через діяльність людини. Сюди належать як
ґрунти, які були широко розповсюджені у минулому, проте їх сучасні ареали
поширення значно скоротились внаслідок діяльності людини, так і ті, що протягом
усього свого існування мали природно вузькі ареали поширення, а зараз майже не
збереглися в природному стані. Природні оселища з цими ґрунтами трапляються лише
у вигляді невеликих острівців, оточеними з усіх боків агро- та урбоекосистемами.
Усього в цій категорії було виділено 15 підтипів ґрунтів, а саме: алювіальні лучно-
болотні, алювіальні дернові модальні, опідзолені та буроземні, алювіальні лучні
модальні та опідзолені, бурувато-підзолисті поверхнево-оглеєні, темно-сірі
опідзолені, оглеєні та поверхнево-оглеєні, чорноземи опідзолені та поверхнево-
оглеєні, підзолисто-буроземні поверхнево-оглеєні, лучні та лучні опідзолені ґрунти. Ці
ґрунти потребують першочергової організації заповідних об’єктів для охорони
природних оселищ на ґрунтах цієї категорії.