Page 161 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019

Концепція Червоної книги ґрунтів Українських Карпат 155

загальнодержавної бази даних), назву ґрунту, координати об’єкта (довгота і широта),
висоту над рівнем моря, місцезнаходження (країна, область, район, населений пункт),
місце відбору (назва урочища чи місцевості, фізико-географічна область, район),
рельєф, рослинність, ґрунтоутворюючу порода, морфологічну характеристиу ґрунту,
підстави для виділення еталона, дату опису та автора опису.
Найдієвішою, в умовах відсутності повної інформації про ґрунтове різноманіття та
структуру ґрунтового покриву регіону, показала себе методика опису ґрунтових
еталонів у прив’язці до оселищ [1]. Як показала практика, еталонні ґрунти приурочені
до природних оселищ, що дає змогу легко їх локалізувати та дослідити. Таким чином,
дослідження ґрунтового різноманіття Українських Карпат на основі принципів
оселищної концепції дає змогу не лише описати нові для регіону таксони ґрунтів, а й
забезпечує основу для створення системи ґрунтових заказників, що дозволить
зберігати в непорушеному стані еталонні ґрунти та запобігати їх антропогенним
порушенням.

Висновки

Зважаючи на історично тривалий період агрокультурної експлуатації земель
України, інтенсивність якої надалі зростає, виникає загроза незворотної втрати
інформації про різноманіття едафокомплексів, яка вкрай необхідна для адекватної
оцінки сучасного стану ґрунтового покриву. Отже, виникає потреба пошуку та
охорони таких ґрунтових об’єктів, які б за сукупністю основних властивостей могли
вважатись еталонними.
На підставі досліджень природних і антропізованих ґрунтів Українських Карпат
розроблено систему і методику виділення та документування ґрунтових еталонів.
Виходячи з необхідності адекватної оцінки стану ґрунтів всіх об’єктів земельного
фонду, ґрунтові еталони розподілені на 6 категорій: еталони типових, рідкісних,
зникаючих, окультурених та антропогенних ґрунтів, а також унікальні ґрунти. Еталони
природних ґрунтів використовуються для оцінки змін, які відбуваються під впливом
лісогосподарського та рекреаційного навантаження, еталони окультурених ґрунтів
виступають в ролі взірців для земель сільськогосподарського призначення, еталони
антропогенних ґрунтів необхідні для визначення стану земель урбо- та
технокомплексів.
Прикладний аспект створення списку еталонних ґрунтів полягає у виділенні
еталонних ґрунтових ділянок з метою забезпечення збереження ґрунтових еталонів in
situ та захисті від деградації та знищення. Вирішення цієї задачі передбачає
проведення паспортизації ґрунтових еталонів та створення єдиної бази даних.

1. Вовк О.Б., Орлов О.Л. Ґрунти оселищ (habitats) Українських Карпат в контексті
збереження ґрунтового різноманіття // Наук. вісн. Чернівец. у-ту. Біологія (Біологічні
системи). – Т. 4, вип. 2. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2012. – С. 141-144.
2. Гавриш Н.С. Міжнародний досвід правового регулювання, використання, відтворення та
охорони ґрунтів // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. міжнар. відносини. – 2012. – Вип. 31. – С. 208-217.
3. Климентьев А.И., Чибилев А.А., Блохин Е.В., Грошев И.В. Красная книга почв и система
особо охраняемых почвенных ареалов степи Южного Урала // Почвоведение. – 1998. –
№ 3. – С. 347-358.
4. Климов А.В. Сохранение природного разнообразия почв Украины // Тр. межгос. науч.
конф. Ч.1. – Киев, 1997. – С. 118-119.