Page 163 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019

НАУКОВІ ЗАПИСКИ ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДОЗНАВЧОГО МУЗЕЮ
Випуск 35 Львів, 2019 С. 157-160

Короткі повідомлення
УДК 582.32:502.7 (477)

Климишин О.С.

ІСТОРІЯ ВИДАВНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДОЗНАВЧОГО МУЗЕЮ НАН УКРАЇНИ

Видавнича діяльність музею розпочалася з 1880 року першою науковою
публікацією його засновника Володимира Дідушицького [5] "Каталог птахів"
польською та німецькою мовами [4], яка є систематизованим каталогом орнітологічної
збірки. У вступному слові В. Дідушицький подає коротку історію свого музею та
перелік співробітників, які йому допомагали. До 1914 року музеєм вже було видано 15
наукових монографій і кілька музейних путівників, серед яких можна відзначити
публікації А.М. Ломницького присвячені жукам (1886) та плейстоценовим комахам
(1894), Й. Бонковського і А.М. Ломницького по молюскам (1892), Й. Дзєндзєлевича по
бабкам (1901), Й. Семірадського стосовно геології і стратиграфії (1903), В. Фрідберга
по міоценовим молюскам Польщі [3].
Започаткування періодичних видань Природничого музею у Львові сягає
1914 року – ще в австрійський період історії міста. На той час його директором був
відомий зоолог, ентомолог доктор Мар’ян Ломницький, який очолював видавничу
раду музею. До її складу входили також доктор Ю. Нєдзвєдський, професори
М. Раціборський, Й. Семірадський та Е. Нєзабитовський.
Видавнича рада прийняла рішення заснувати щорічне видання музейного збірника
польською мовою під назвою "Rozprawy i wiadomości z muzeum
im. Dzieduszyckich". Він складався з окремих, так званих, щоквартальних зошитів, що
формували певні томи. Перший том був присвячений фауні коловерток і
вільноживучих нематод із Сокальщини, природі Львова і його околиць та інформації
про нові надходження до наукових фондів музею. В період з 1914 по 1924 р., вийшло
з друку 10 томів цього збірника.
Загалом, до 1940 року, коли музей перейшов у відання Академії наук і до нього
були приєднані фонди Природничого музею Наукового товариства імені Шевченка
(НТШ), ним було опубліковано понад 70 томів книг . Проте невдовзі Друга світова
війна перервала творчу роботу музею і його діяльність відновилася з 1944 року[1]. На
той час в музеї діяли 3 наукові відділи: зоології, ботаніки та геології, а у 1948 році до
нього було приєднано відділ географії рослин Інституту ботаніки АН УРСР, яким
керував проф. М.Г. Попов.
У 1951 році, коли у Львові, як центрі наукової роботи у західних областях України,
була утворена філія Академії наук України, в музеї повернулися до ідеї публікації
періодичного видання наукових праць. До складу редколегії збірника під назвою
"Наукові записки Львівського науково-природознавчого музею" увійшли відомі вчені
д.б.н. А.С. Лазаренко, д. г.-м.н. В.Г. Ткачук та кандидати наук (майбутні доктори наук),
які у різний час очолювали музей – П.П. Балабай, С.І. Пастернак,
К.А. Татаринов і Г.В. Козій. Останній став першим відповідальним редактором цього
музейного збірника. У першому томі були вміщені матеріали з флори і рослинності
східних Карпат, Прикарпаття та лісостепу України, відомості про зоогеографічне