Page 93 - NZDPM 34/2018

92 Капрусь І.Я.

Orchesella Templeton, 1835 [5, 7, 34]. Якщо вони і трапляються за межами свого
регіонального поширення, то переважно на суміжних територіях і екологічно
пов’язані з широколистяними лісами. Незважаючи на це, більшість форм все-таки
надають перевагу інтразональним едафотопам і тому мають широкі географічні
діапазони поширення.
Відмінності фаун різних територій обумовлені не тільки наявністю реґіональних
комплексів видів або родів (наприклад, європейських або сибірських), але й
особливостями зонального розподілу транспалеарктичних або трансголарктичних
форм. Зокрема, у фауні колембол Волино-Поділля нами виявлено близько 42%
широкопоширених видів (космополітів, голарктів, палеарктів, євросибірських, євро-
північноамериканських) [7]. Регіональну специфіку цієї фауни забезпечують
бореомонтанні (9,7%), гірські (5%), північно-, центрально- і південно-європейські
види (21%). Аналогічно 53,4% широко поширених видів виявлено нами на теренах
Бєщадського парку народового в Польщі [42]. Вузькоареальні види колембол у
складі цієї локальної фауни Східних Бескидів становлять 35%.
Широко поширені таксони, як правило, є політопними і трапляються одночасно в
складі зональних, екстра- та інтразональних угруповань. Зв’язок з інтразональними
елементами ландшафту дозволяє видам долати зонально-кліматичні перешкоди і
значно розширити свої ареали. З іншого боку, висновки про політопність і великі
географічні ареали поширення деяких форм колембол можуть бути результатом
широкого політипового трактування виду, який випливає з недосконалості
систематики певної групи організмів.
Для прикладу варто зазначити, що до недавнього часу еуедафічна колембола
Protaphorura octopunctata (Tullberg, 1876) займала трансголарктичний ареал і її
відмічали в різноманітних екологічних умовах. Проведена нами ревізія матеріалу
цього виду з різних регіонів Палеарктики дозволила описати 7 нових для науки видів
і чітко окреслити ареали усіх видів групи "Protaphorura octopunctata" [35, 39].
З’ясувалось, що лише один вид Protaphorura sakatoi (Yosii, 1966) зберігає тенденцію
до широкого євразійського поширення і обмежений переважно зонами Степу і
Лсостепу. Решта 23 види мають порівняно невеликі регіональні ареали й тісні
екологічні зв’язки з певними типами середовища.
Синантропізм сьогодні розглядають як помітний фактор розширення природних
ареалів багатьох видів ґрунтових тварин. Зокрема, серед колембол справжніми
синантропами в фауні України є Paranurophorus simplex Denis, 1929 – аборигенний вид
південно-китайської фауни, який відомий у Європі лише з ботанічних садів і горщиків
з кімнатними рослинами, Xenylla welchi Folsom, 1916, Proisotoma tenella Reuter, 1895,
Folsomina onychiurina (Denis, 1931) і Desoria trispinata (Mac Gillivray, 1896) –
рудеральні види тропічного походження, які є адвентивними для північних районів
Палеарктики, а також Acherontiella cassagnaui Thibaud, 1967 – ймовірно південно-
європейський вид, який населяє міські підвали й печери в Центральній Європі [15].
У 12 урбанобіотопах Ужгорода і Виноградова нами було виявлено 12
адвентивних видів колембол, що складає 12,5% міської фауни Закарпаття
(Paranurophorus simplex Denis, 1929, Acherontiella cassagnaui Thibaud, 1967, Xenylla
welchi Folsom, 1916, Thalasaphorura encarpata (Denis, 1931), Deuteraphorura silvaria
(Gisin, 1952), Agraphorura сf. naglitshi (Gisin, 1960), Folsomia candida Willem, 1902,
Desoria trispinata (Mac Gillivray, 1896), Sinella coeca (Schott, 1896), Heteromurus
nitidus (Templeton, 1935), Folsomia similis Bagnall, 1939). Серед них лише H. nitidus,
D. trispinata i A. caecus є факультативними синантропами, які траплялися одночасно
як в урбанізованих, так і в природних біотопах регіону. Решта 9 видів колембол є
облігатними синантропами, які не відмічені за межами досліджених міст. Аналіз