Page 94 - NZDPM 34/2018

Значення природно-історичних факторів у хорології різноманіття колембол 93

ареалів виявлених видів показав, що більшість з них походить із тропічних і
субтропічних регіонів Палеарктики. Висловлено припущення, що імовірними
причинами інтродукції досліджених колембол є вирощування екзотичних рослин та
сільське господарство [3].
На підставі аналізу наявних літературних даних стосовно ареалогії колембол К.
Хрістіансен і П. Беллінджер [28] зробили важливий висновок про те, що існуючі
патерни географічного поширення видів на Землі були спричинені відносно
недавніми тектонічними подіями (неогеновий період і пізніший час).
За даними А.Б. Бабенко [1], аналіз ареалів колембол не підтвердив
зоогеографічної єдності Арктики. Проведені дослідження дозволили автору зробити
важливі висновки
1) будь-який меридіальний сегмент тундрової зони характеризується
специфічними фауністичними комплексами, які відповідають певному сектору
Голарктики;
2) загалом для колембол Арктики характерніші регіональні, а не зональні
фауністичні зв’язки;
3) колемболам характерна широтна диференційованість групи арктичних форм
(виділені ландшафтно-зональні групи еварктів, геміарктів, гіпоарктів і гіперарктів);
4) виявлено зв’язок зонального розподілу та географічного поширення видів, а
також їх ценотичних комплексів з широтними кліматичними градієнтами.
На основі проведених досліджень цей автор підтвердив гіпотезу про єдність
чинників, що визначають основні особливості хорології пойкілотермних тварин
Арктики. Згідно А.Б. Бабенко [1], при віднесенні видів до тої або іншої зональної
категорії доцільніше використовувати особливості їх кількісного розподілу
(визначити екологічний оптимум ареалу), а не географічні межі поширення. Крім
того потрібно врахувати, що подібність сучасного розподілу та поширення зональних
груп видів не завжди однозначно вказує на спільність їх походження, тобто
диференціацію і тривале існування в межах певного типу ландшафту або
угруповання [6]. На жаль, сьогодні не розроблені зрозумілі підходи до оцінки такої
відповідності для більшості таксонів ґрунтових тварин.
Важливе значення колонізації в формуванні видового різноманіття регіональних
фаун відмічено для різних груп педобіонтів: диплопод [2], дощових червів [19],
турунів і наземних молюсків [37], колембол [7, 43, 44] та ін. Широтний градієнт
таксономічного багатства може бути обумовлений різною історією заселення
території і найчастіше таке пояснення висувається у зв’язку з відновленням
екосистем після зледенінь [26].
Вплив зледенінь на різноманіття локальних фаун. Опосередковано вплив
історичних факторів на різноманіття біоти деякі автори оцінювали через показник
"відстань до краю льодовика" [18, 38], оскільки для багатьох груп організмів відсутні
палеонтологічні дані. Зокрема, Л. Пенєв [38], виявив, що ця відстань помітно впливає
на просторову мінливість видового складу жуків турунів Східноєвропейської
рівнини, але мало визначає зміни загального видового багатства їхніх локальних
фаун. При цьому, він також підкреслив важливу роль рефугіумів у південній частині
Східноєвропейської рівнини для збереження біоти в період зледеніння. Цей і багато
інших вчених сходяться у своїх висновках, що одна з причин, які впливають на
розвиток біоти – різка зміна природних умов, що відбувалися під впливом зледенінь.
Оскільки для колембол відсутні дані палеонтологічного літопису, нами проведено
оцінку впливу останнього зледеніння на просторову диференціацію колембол у
регіональному масштабі.