Page 89 - NZDPM 34/2018

88 Капрусь І.Я.

пропорційна їхньому рангу і обернено пропорційна розміру ареалу [16, 24].
Використовуючи фауноґенетичний підхід у дослідженнях хорології різноманіття,
важливо з’ясувати історичні зв’язки реґіональних фаун, а також закономірності їхніх
змін протягом певних періодів часу, що співрозмірні з темпами еволюції. Важливими
аспектами цієї проблеми є дослідження імовірних наслідків зледенінь та ендемізму
фаун. Ще одним аспектом цієї проблеми може бути, наприклад, вивчення змін
гетерохронності окремих груп організмів за широтним вектором [13, 25].
Важлива, та водночас маловивчена, проблема хорології різноманіття колембол –
особливості видових ареалів, пов’язаних із природно-історичними подіями на Землі. Відтак
мета роботи полягає в оцінці значення природно-історичних факторів у географічному
поширенні різних таксонів ґрунтових колембол території Євразії на основі аналізу власних
і літературних даних та узагальненні наявної інформації щодо цієї наукової проблеми.

Методологічні аспекти роботи та досліджений матеріал

Проведена робота ґрунтується на матеріалі Collembola, який зібраний автором
особисто протягом 1986-2010 рр. у чотирьох природних зонах і двох гірських країнах
території України. Загалом досліджено близько 2600 ґрунтових проб, із яких
виділено й ідентифіковано понад 300 тис. особин колембол, а також додатково
вивчено близько 50 тис. особин за матеріалами якісних колекцій. Детальнішу
інформацію про місця збору матеріалу та його обсяг наведено в попередніх працях
автора [10-12]. Крім того, для аналізу використовували літературні дані стосовно
вивчення регіональних і локальних фаун колембол території Євразії.
Для оцінки ролі природно-історичних чинників у хорології різноманіття колембол
використовували методологічні підходи Ю.І. Чернова, які викладені в його
монографії "Экология и биогеография" [25].
На локальних фаунах колембол було проведено комп’ютерне тестування впливу
останнього Валдайського зледеніння на просторові зміни показника видового
багатства. Таке тестування проведено за допомогою ординаційного методу аналізу в
програмі Canoco [27], використовуючи підхід Л. Пeнєва [38]. Вплив цього зледеніння
оцінювали через приблизну відстань досліджених локальних фаун колембол до краю
льодовика у таких чотирьох зонах: 1 – недалеко від краю льодовика (перигляціальна
зона: локальна фауна 32), 2 – віддалено від краю льодовика (1-ша інтермедіальна
зона: 3, 5, 6, 10, 15, 16, 27, 29, 46), 3 – далеко від краю льодовика (2-га інтермедіальна
зона: 55, 66, 69), 4 – дуже далеко від краю льодовика (дистальна зона: 76). Дані про
поширення льодовика під час Валдайського зледеніння використані за монографією
"Развитие ландшафтов …" [20]. Наявність ймовірних рефугіумів біоти на території
України визначали за літературними даними [18].
В процесі комп’ютерного моделювання використано дані про видове багатство
таких локальних фаун колембол: L3 – НПП "Сколівські Бескиди", Львівська обл., L5
– Карпатський НПП, Івано-Франківська обл., L6 – Карпатський біосферний
заповідник, Закарпатська обл., L10 –5 км південніше м. Мукачеве, Закарпатська обл.,
L15 – околиці сіл Підлісся, Устя і Колодруби., Миколаївський р-н, Львівська обл.,
L16 – ПЗ "Розточчя", Львівська обл., L27 – ПЗ "Медобори", Тернопільська обл., L29 –
НПП "Подільські Товтри", Хмельницька обл., L32 – Шацький НПП, Волинська обл.,
L46 – Канівський ПЗ, Черкаська обл., L55 – Чорноморський біосферний заповідник,
Херсонська обл., L66 – ПЗ "Хомутовський степ", Донецька обл., L69 – Луганський
ПЗ, Луганська обл., L76 –Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, АР Крим.