Page 117 - NZDPM 34/2018

116 Струс Ю.М.

шарів-предикторів, для їх відбору, були також побудовані моделі з усіма
предикторами одночасно, оскільки програма Maxent автоматично може відсіювати
предиктори у випадку їх сильної кореляції [12].
Перевірку якості результатів моделювання здійснювали на основі ROC аналізу,
отримуючи значення "площі під кривою" (AUC) засобами програми Maxent. Для
тестування різних способів моделювання також були застосовані два ітераційні
підходи – кросвалідація і бутстреп з 10 ітераціями. Розмір тестової вибірки було
вибрано як 25% від всіх точок спостережень куликів.

Рис. 3. Основні шари-предиктори, використані для моделювання поширення
лучних куликів в долинах Случа і Горині: a) залісення (лісовий покрив території)
(0-25 балів); b) покриття заростями чагарників (0-25 балів); c) забудова (наявність
населених пунктів) (0-25 балів); d) розорання (покрив сільськогосподарських угідь)
(0-25 балів); e) довжина в метрах осушувальних каналів (на квадрат 250 м);
f) наявність непротічних водойм (стариці, ставки, великі калюжі) (0-25 балів);
g) довжина в метрах русла Случа і Горині (на квадрат 250 м); h) висота в метрах над
рівнем моря; i) індекс MNDWI (середнє на квадрат 250 м); j) індекс NDVI (середнє на
квадрат 250 м).

Результати та обговорення

Поширення і чисельність куликів на основі фактичних даних
Загалом на дослідженому фрагменті Случа і Горині у 2016-17 рр. виявлено 295
пар чайки Vanellus vanellus, 79 – коловодника звичайного Tringa totanus та 47 пар
грицика великого Limosa limosa. Середній розмір (M±σ) гніздових поселень 3,6±5,0
пар, 2,8±2,7 пар та 2,8±2,0 пар відповідно. У більшості випадків усі три види куликів
на досліджуваній території оселяються по 1-4 пари (рис. 4). Частка поселень з
чисельністю куликів 5 і більше пар незначна. Найбільші поселення сягали розміру 35
пар для чайки, 10 пар для коловодника звичайного та 7 у випадку грицика великого.