Page 113 - NZDPM 34/2018
P. 113

112                             Струс Ю.М.

                                   масштабні  загальнонаціональні  моніторингові  програми,  і  такі  програми  є  у
                                   більшості країн Європи (списки країн  на веб-сайті EBCC  www.ebcc.info). На  жаль,
                                   через брак фахівців і ресурсів, фауністичні дослідження в Україні мають переважно
                                   локальний характер і повнота покриття території є дуже різна по країні. В той час, як
                                   окремі регіони є добре обстеженими, великі площі залишаються мало дослідженими
                                   або наявні дані є дуже застарілими.
                                      У  світовій  практиці  для  вирішення  проблеми  неповного  покриття  території
                                   фауністами останнім часом у дослідженнях поширення живих організмів все частіше
                                   застосовують різні методи  моделювання [9, 13] з використанням ГІС. Такі підходи
                                   дозволяють, опираючись на об’єктивні математичні методи, екстраполювати відому
                                   інформацію  про  поширення  видів  в  окремих  локалітетах  на  значні,  фізично  не
                                   обстежені  території  шляхом  аналізу  шарів-предикторів,  які  відображають
                                   ландшафтні,  біотопні,  кліматичні  умови  аналізованої  місцевості.  Це  дозволяє
                                   заповнити  пробіли  в  знаннях  про  географічне  поширення  видів,  а  також  виявити
                                   раніше невідомі локалітети, потенційно важливі для виду і, відповідно, його охорони
                                   [10]. Крім того, моделювання поширення видів використовують для прогнозування
                                   майбутнього поширення видів в умовах зміни ландшафтів чи клімату [11].
                                      Метою цієї роботи було створити моделі поширення трьох видів лучних куликів
                                   (чайка,  коловодник  звичайний,  грицик  великий)  і  перевірити,  наскільки  цей  підхід
                                   може  бути  корисним  для  передбачення  поширення  згаданих  видів  куликів.  Для
                                   перевірки  методики  було  обрано  добре  досліджену  територію  зі  значною
                                   чисельністю усіх трьох видів. Оскільки результати моделювання значно залежать від
                                   правильності підбору та якості шарів-предикторів, що застосовуються для побудови
                                   моделі, завданням роботи було також перевірити, наскільки вдалими будуть моделі,
                                   побудовані  на  відкритих  і  доступних  для  території  України  даних.  Тому  для
                                   побудови моделей використовували виключно ГІС шари і супутникові знімки, що є у
                                   відкритому доступі. Ще одним із завдань робити є опублікувати свіжі, фактичні дані
                                   щодо чисельності і розміщення лучних куликів на дослідженій території.

                                      Матеріали і методи досліджень

                                      У роботі використано матеріали по чисельності і розміщенню гніздових поселень
                                   чайки, коловодника звичайного і грицика великого в поліській частині долин річок
                                   Случ та Горинь (рис. 1), що належать до басейну Прип’яті.
                                      Збір  цих  матеріалів  проводили  у  кілька  етапів.  Найсвіжіші  дані  були  зібрані  у
                                   період  16-22  травня  2017  р.  під  час  автомобільної  експедиції  вздовж  поліської
                                   частини  долин  річок  Случ  та  Горинь,  не  виходячи  за  адміністративні  межі
                                   Рівненської  області.  Детально  обстежено  долину  р.  Случ  по  всій  її  ширині,  на
                                   відрізку  від  смт  Соснове  Березнівського  району  на  півдні  до  місця  її  злиття  з  р.
                                   Горинь,  поруч  с.  Велюнь  Дубровицького  району.  Також  долину  р.  Горинь  від  сіл
                                   Городище  і  Смородськ  Дубровицького  району  на  півночі,  до  сіл  Золотилин  і
                                   Комарівка Костопільського району на півдні.
                                      Збір  даних  по  чисельності  і  розміщенню  лучних  куликів  проводили  методом
                                   абсолютних  обліків  і  картування  знайдених  гніздових  поселень  («колоній»).  Для
                                   цього перед експедицією територія досліджуваних фрагментів долин Случа і Горині
                                   була розбита на 103 дослідні ділянки (прямокутники розміром 4×2,8 км). Для кожної
                                   з  цих  дослідних  ділянок  був  підготований  картографічний  матеріал  у  вигляді
   108   109   110   111   112   113   114   115   116   117   118