Page 116 - NZDPM 34/2018

Чисельність та поширення лучних куликів в поліській частині долин річок … 115

Случа та Горині також створено растр дистанцій (інструмент "Euclidean Distance")
від русел з такими ж просторовими параметрами, як і в інших шарів-предикторів.
Окрім перелічених шарів, для долин Случа і Горині розраховано низку
стандартних спектральних індексів (NDVI, GRVI, ARVI, GNDVI, EVI, SAVI, MDMI,
MNDWI, NDWI) у якості індикаторів розвитку і типів рослинності, а також
індикаторів вологості. Індекси розраховані на основі знімку Landsat 8 OLI за 3 червня
2017 р. (ID: LC08_L1TP_184024_20170603_20170615_01_T1) та на основі знімку
Landsat 5 TM за 16 квітня 2011 р. (ID: LC81840242015101LGN00). Знімки завантажені
з ресурсу http://earthexplorer.usgs.gov у вигляді "level-2 data products", тобто після
атмосферної корекції службою USGS, алгоритмами LaSRC та LEDAPS відповідно.
Перший знімок вибрано як зроблений максимально близько по часу від гніздового
періоду та періоду проведення найсвіжіших польових досліджень і, в той же час, як
знімок з мінімальною хмарністю. Другий знімок обрано, оскільки весна 2011 р. була
дуже волога, а розливи Случа і Горині сягали свого максимуму за весь період
досліджень нами цієї території (з 2011 р.). У 2011 р., в середині квітня, було
проведено експедицію на досліджуваній території з метою охоплення і міграційного
періоду і початку гніздування куликів. У цей час значна частина долини була
затоплена, утворились численні острови, на яких концентрувались великі зграї
мігруючих куликів та починали гніздитись лучні види. Метою використання індексів
на основі знімку 16 квітня 2011 р. було виявити місця долин, де найімовірніше
накопичуються паводкові води. Цей чинник залежить від наявності понижень на
рівні мікрорельєфу, але безпосередньо такі незначні пониження важко виявити на
доступних цифрових моделях рельєфу. Саме тому було обрано дуже вологий рік,
щоб опосередковано, через наявність води розливів, виявити пониження (вологі
місця). Для аналізу індекси були усереднені з використанням інструменту "Zonal
statistics" і приведені до роздільної здатності 250 м на піксель, як і інші шари.
Як цифрову модель рельєфу використано дані місії SRTM (Shuttle Radar
Topography Mission) з просторовою роздільною здатністю в 1 арксекунду (~30
м/піксель; завантажено з https://earthexplorer.usgs.gov). Цей шар теж було приведено
до роздільної здатності в 250 м на піксель шляхом усереднення висот інструментом
"Zonal statistics" з використанням сітки 250×250 м як шару зон.
Загалом для моделювання в Maxent підготовлено 27 шарів-предикторів. Усі вони
перед моделюванням були конвертовані в растри у форматі ESRI ASCII з розміром
пікселя 250×250 м і приведені до однакового екстенту. Також перед моделюванням
проведено кореляційний аналіз (кореляція Спірмана) усіх шарів-предикторів в усіх
комбінаціях для виявлення шарів, що значно корелюють (відповідно до рекомендацій
у [12, 14]). Такими виявилась більшість спектральних індексів (NDVI, ARVI, GNDVI,
GRVI, EVI, SAVI, NDWI, NDMI; r від 0,8 до 0,99). Індекс "вологості" MNDWI з
іншими предикторами корелює слабко (максимально r=0,39 з GNDVI). Індекси,
розраховані на основі знімку за червень 2017 і квітень 2011 р., між собою корелюють
слабко, оскільки рослинність у квітні тільки починає розвиватись, а у червні
перебуває у зрілому стані, що відбивається на значенні індексів. Усі інші шари теж
слабко корелюють між собою (r<0,42), лише шар дистанції до річок Случ та Горинь
корелює з шаром загальної довжини їх русел на рівні r=0,55. З огляду на значну
кореляцію між окремими шарами-предикторами, частину з них (n=14) було вилучено
з остаточних моделей. Проте для попередньої оцінки потенційного вкладу різних