Page 112 - NZDPM 34/2018

НАУКОВІ ЗАПИСКИ ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДОЗНАВЧОГО МУЗЕЮ
Випуск 34 Львів, 2018 С. 111-124

УДК 591.5:598.244]:911.5(477.41/.42)

Струс Ю.М.

ЧИСЕЛЬНІСТЬ ТА ПОШИРЕННЯ ЛУЧНИХ КУЛИКІВ В ПОЛІСЬКІЙ
ЧАСТИНІ ДОЛИН РІЧОК СЛУЧ ТА ГОРИНЬ: АНАЛІЗ МЕТОДОМ
МОДЕЛЮВАННЯ В MAXENT

Проаналізовано розміщення гніздових поселень та чисельність чайки (Vanellus
vanellus), коловодника звичайного (Tringa totanus) та грицика великого (Limosa limosa) в
поліських частинах долин річок Случ та Горинь (Рівненська область, Україна) з
акцентом на моделюванні їх поширення методом максимальної ентропії. На основі
наявних у відкритому доступі даних дистанційного зондування Землі та ГІС шарів,
створених на їх основі, побудовано моделі поширення трьох видів в долинах Случа і
Горині та досягнуто якості моделей на рівні AUC від 0,837 до 0,913 на тестових
даних. Проаналізовано вклад окремих предикторів в моделі для кожного з видів та
встановлено, що найбільш інформативними серед них виявились шари лісового покриву
території, покриття заростями чагарників, покриву сільськогосподарських угідь,
індексів MNDW та NDVI, відстані до річок та висоти над рівнем моря. Показано, що
на основі відкритих даних можна успішно моделювати в Maxent поширення чайки,
коловодника звичайного та грицика великого в умовах Полісся.
Ключові слова: кулики, Vanellus vanellus, Tringa totanus, Limosa limosa, чисельність,
моделювання поширення, Maxent.

Чисельність гніздових популяцій лучних куликів – чайки (Vanellus vanellus),
коловодника звичайного (Tringa totanus) та грицика великого (Limosa limosa) значно
скоротилась за останні десятиліття як у Європі загалом (на 40-50% за даними EBCC з
www.ebcc.info), так і на території України зокрема [1, 2, 5]. Чимало локалітетів
гніздування втратили своє значення через катастрофічне зниження чисельності
куликів або їх повне зникнення [1, 2, 5]. Для колись звичайних видів – чайки та
грицика великого останнім часом навіть було підвищено охоронний статус МСОП з
"LC" (види що викликають найменше занепокоєння) до "NT" (кандидати в
загрожувані) [20]. На національному рівні ці види охороняються в рамках окремих
ратифікованих міжнародних конвенцій, але досі не включені до Червоної книги [4],
хоча пропозиції занести туди чайку вже висловлювались раніше [2].
Однією з причин, ймовірно основною, такого зменшення чисельності вважається
втрата гніздових біотопів. Внаслідок інтенсифікації сільського господарства в
густозаселених регіонах Західної і Центральної Європи [18] та за рахунок зниження
сільськогосподарської активності [1, 3] на сході Європи, що стосується і території
України. Спад сільськогосподарської активності за роки зміни соціально-
економічного укладу після 1990 р. призвів до скорочення поголів’я худоби,
відповідно – зменшення площ пасовищ і їхнього заростання. В умовах осушення
природних вологих лук і зарегулювання русел багатьох річок, випас відігравав
важливу роль у формуванні сприятливих біотопів для гніздування лучних куликів [3,
7, 19], оскільки пасовища виступають заміною природних низькотравних лук.
В описаних умовах дуже важливим є постійний моніторинг чисельності і
просторового розміщення тих гніздових поселень лучних куликів, котрі ще
залишились, а також їх охорона у випадках, де це можливо. Для цього потрібні