Page 115 - NZDPM 34/2018
P. 115
114 Струс Ю.М.
з квадратами 1×1 км, 250×250 м та 50×50 м. В подальшому для моделювання всі дані
було приведено до просторової роздільної здатності і екстенту сітки 250×250 м.
Через відсутність у відкритому доступі даних задовільної якості власноруч
створено наступні шари: лісовий покрив території (залісення), покрив
сільськогосподарських угідь (розорання), покриття заростями чагарників, населені
пункти (забудова). Ці шари створено на основі векторної сітки 250×250 м, для кожної
клітинки якої в атрибутивній таблиці було вказано залісення, заростання
чагарниками та ступінь забудови, шляхом підрахунку квадратів 50×50 м, у яких
трапляється той чи інший тип угідь. В межі кожного квадрату 250×250 м потрапляє
25 квадратів 50×50 м. Таким чином, у квадраті 250×250м можлива оцінка
перелічених факторів за 26-бальною шкалою від 0 до 25, де "0" позначає повну
відсутність певного типу покриття/біотопу, а "25" – повне заповнення клітинки
250×250 м. Наприклад, у випадку з лісовим покривом бал "25" позначає повне
залісення території (див. схему на рис. 2). Шари лісового покриву та покриття
заростями чагарників було створено, оскільки вони відображають процеси
заростання лук і є потенційно негативними факторами, що впливають на поширення
лучних куликів, які заселяють відкриті біотопи. Шари населених пунктів і
сільськогосподарських угідь відображають присутність людини на території і
трансформацію ландшафту. Крім того, шар населених пунктів опосередковано
індикує рівень турбування і присутність домашніх хижих тварин (собаки, коти), що є
одними з ворогів лучних куликів.
Рис. 2. Схема створення шарів на прикладі шару лісового покриву (залісення) в
межах одного квадрату 1×1 км.
Для досліджуваної території були детально перемальовані всі канали
осушувальних систем, русла Горині та Случа, русла дрібних річок у вигляді лінійних
векторних шарів. Для кожної клітинки сітки 250×250 м підраховано загальну
довжину каналів осушувальної системи та річкових русел шляхом просторового
приєднання атрибутів (інструмент "Spatial join"). Після цього векторна сітка 250×250
м була трансформована в растр з використанням атрибутивного поля з довжиною
відповідних лінійних об’єктів як значень пікселів растра. Отримано два растри (рис.
3 e, g). Шари річок підібрані як індикатори присутності води, що є важливою для
куликів. Довжину осушувальної системи підбирали як потенційний негативний
фактор, що корелює із "сухістю території". На основі векторного шару з руслами