Page 57 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

56 Білонога В.М., Кияк В.Г.

Методично найпростішим, найменш трудомістким і ресурсоємним рівнем є
Інвентаризаційний моніторинг. Розрізняють два його варіанти – 1) моніторинг
присутності/відсутності особин P. cembra по зовнішньому контуру популяції і 2)
суцільний облік особин популяції на усій її площі.
Перший – це швидкий і простий метод, який дозволяє отримати вихідні дані
сучасних меж популяції і, відтак, слідкувати за їх змінами. Для популяції сосни
кедрової європейської такий метод видається доцільним для оцінювання динаміки
популяційного ареалу. Протягом останніх 10-30 років популяція активно поширюється
на вивільнені від випасу гірські луки. На тепер межі і темпи експансії не є
дослідженими. Відтак, моніторинг присутності/відсутності популяції на контакті
поточного ареалу і прилеглих територій дозволить контролювати динаміку площі
оселища.
Використання суцільного інвентаризаційного моніторингу для обліку особин у
межах усієї території популяції сосни кедрової європейської, з огляду на ценотичні
особливості угруповань, просторово-часову обмеженість ніші розвитку потомства,
складність рельєфу тощо є технічно складнішим для реалізації. Проте, застосування
новітніх засобів та інформаційних технологій може підвищити ефективність збору
даних. У результаті суцільного інвентаризаційного моніторингу буде отримано дані
щодо просторової структури популяції з виділенням внутрішньопопуляційних
складових – субпопуляцій і популяційних локусів, які відрізнятимуться
наявністю/відсутністю у них особин P. сembra. Отримані дані дозволять створити
карту популяції.
Наступним рівнем є спеціальні моніторингові дослідження, спрямовані на
відстеження популяційних тенденцій або з’ясування наслідків управлінських заходів.
Їхньою метою є отримання даних щодо базових популяційних параметрів – щільності,
вікового складу, просторової структури, запасів фітомаси, ефективності розмноження
тощо. Застосування такого моніторингу P. cembra дозволить виокремити материнське
ядро популяції, зони розширення популяції, тобто, просторове розмежування її
реалізованої ніші, ніші репродуктивної, розвитку підросту, окреслення потенційної
екологічної ніші. Методика збору даних потребує індивідуального підходу для кожної
з таких зон. Такі моніторингові дослідження можуть передбачати проведення певних
експериментів, спрямованих на вивчення реакції популяції на трансформацію еколого-
ценотичних умов, зміни антропогенного навантаження чи клімату. Актуальними є,
наприклад, експериментальні дослідження щодо впливу випасу, конкуренції деревних
і чагарникових видів, особливостей колонізації P. cembra вільних територій.
Демографічний моніторинг і аналіз життєздатності популяції є завершальним
рівнем моніторингу популяції, що вимагає найбільших витрат часу та ресурсів. Як і
попередній рівень дозволяє проводити спостереження на окремих репрезентативних
пробних площах, без необхідності охоплення усього популяційного ареалу.
Він передбачає отримання даних щодо рівня народжуваності та смертності,
виживання підросту у популяції, ефективності репродукції та демографії популяції.
Облік популяції з проведенням аналізу життєздатності популяції є найбільш
інформативним і дозволяє прогнозувати перспективи її розвитку. Отримані результати
певною мірою дозволять передбачувати демографічні тенденції у популяції, її
перспективи у розширенні ареалу.