Page 58 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

Особливості моніторингу популяції Pinus сembra L. (Pinaceae) … 57

Оскільки P. cembra є багаторічним видом, то лише на основі тривалих досліджень
можна встановити такі базові онтогенетично-популяційні параметри, як тривалість
окремих вікових станів і онтогенезу загалом, варіативність онтогенезу, залежність
онтогенетичного розвитку від умов існування. Багаторічні моніторингові спостереження
дають можливість оцінити динаміку регенераційної ніші молодого потомства і
репродуктивної ніші генеративних особин, динаміку взаємостосунків між популяціями
різних видів-сусідів на різних вікових стадіях тощо.
Пріоритетними завданнями демографічного моніторингу і аналізу
життєздатності популяції для P. cembra є (Кияк, Білонога, 2024):
• виявити динаміку популяційних показників виду шляхом моніторингу на
стаціонарних трансектах і ділянках;
• задокументувати процеси змін чисельності популяцій на фоні трансформації
еколого-ценотичних умов у їхніх оселищах;
• встановити чинники, які найістотніше впливають на індивідуальні й групові
параметри виду;
• встановити роль генеративного розмноження у самопідтриманні популяцій;
• розробити коротко-, середньо- і довготривалий прогноз динаміки популяцій;
• здійснити оцінку ефективності заходів диференційованого пасивного й
активного збереження популяцій у високогір’ї Українських Карпат;
• розробити заходи збереження популяцій в умовах природних, антропогенних
і кліматогенних загроз;
Дослідження передбачають:
• закладання постійних моніторингових ділянок у контрастних еколого-
ценотичних умовах;
• вивчення параметрів індивідуального (онтогенез, морфометричні ознаки,
життєвість) і популяційного рівня (чисельність, площа популяційного ареалу;
щільність; народжуваність і смертність; просторова, вікова, віталітетна, статева
структури; розмноження);
• документування сукцесійних процесів в угрупованнях: дигресивних,
демутаційних і кліматогенних;
• визначення змін ценотичного статусу популяцій;
• характеристика абіотичних умов оселищ популяцій;
• оцінка міжпопуляційних зв’язків: позитивна і негативна спряженість і
взаємовплив, конкуренція тощо;
• оцінка дії негативних і/або позитивних природних (стохастичних і
систематичних) чинників;
• оцінка дії негативних і/або позитивних антропогенних чинників (випас,
витоптування тощо);
• оцінка впливу орнітохорії на генеративне відтворення популяцій;
• оцінка впливу гетеротрофів (кедрівка, вивірка) на урожай насіння у
популяціях;
• виявлення популяційних локусів, найбільш сприятливих для генеративного
розмноження;
• встановлення приуроченості дорослих особин та підросту до ділянок із
певними еколого-ценотичними умовами;