Page 53 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

52 Білонога В.М., Кияк В.Г.

розмноження та різною вразливістю до чинників загроз. Універсальні програми
популяційного моніторингу доцільно розробити для раритетних видів рослин різних
життєвих форм. Такі розробки будуть основою для активного природоохоронного
менеджменту з метою збереження біотичного різноманіття Українських Карпат та
методичною основою для проведення моніторингу на природоохоронних територіях.
Серед рідкісних видів рослин Українських Карпат чільне місце належить сосні
кедровій європейській (Pinus cembra L.), виду Червоної книги України (Червона книга,
2009).
Метою нашої статті є запропонувати схему популяційного моніторингу для P.
cembra на основі результатів досліджень на Чорногірському масиві Карпат.
Завданнями досліджень було вивчення демографічної структури P. сembra, аналіз
динаміки базових популяційних параметрів та розробка методики популяційного
моніторингу для визначення найближчих перспектив виду у Чорногорі.

Матеріал і методика досліджень

Дослідження популяції P. сembra проведене протягом 2010-2025 рр. на північно-
східних і північно-західних схилах відрогів гг. Бербенеска, Мyнчeл та Шпиці вздовж
потоків Кізя та Мрея у діапазоні висот 1330-1700 м н.р.м.
Стаціонарними і маршрутними дослідженнями вивчено структуру площі популяції
P. сembra та виділено її функціональні складові на основі головних параметрів
екологічної ніші, вікової і просторової структур, розмноження (Кияк, Білонога, Кияк,
2023; Кияк, Білонога, 2023; Кияк, Білонога, 2024).
На пробних площах в урочищах Кізі Улоги і Ґаджина проведено оцінку чисельності
популяції, склад вікових груп та їх розподіл у межах популяційного ареалу.
Досліджено відстань, темпи й вектори колонізації нових територій за межами
материнського ядра популяції. Пробні площі закладались у межах популяційного
ареалу популяції з виділенням ядра популяції (найстаріша збережена «материнська»
частина популяції) і площ різного віку колонізації. Розмір пробних площ 20х20 м.
Обліковувалися чисельність особин, визначався їх вік, репродуктивний статус, діаметр
стовбура, оцінювалась життєвість. Вік молодих дерев визначався шляхом підрахунку
річних приростів на стовбурі; у старих – за допомогою бура Пресслера. При
опрацюванні методики моніторингу проаналізовано матеріали досліджень
вітчизняних і зарубіжних авторів (Царик та ін., 2004; Черневий, Третяк, Савчин, 2011;
Boden, Pyttel, Eastaugh, 2010; Oberhuber et al., 2019; Risch et al., 2004; Vitt et al., 2016).

Результати досліджень

На території України природний ареал P. cembra охоплює Ґорґанський,
Чорногірський та Покутсько-буковинський масиви Карпат (Szafer, 1914; Wierdak,
1927; Wilczyński, 1930). Окремі дослідники вважають Покутсько-Буковинський масив
P. cembra продовженням Ґорґанського. Щодо оселищ P. сembra поза зазначеними
гірськими масивами домінує думка, що найімовірніше вони мають штучне
походження (Środoń, 1937).
У Карпатах P. cembra переважно формує змішані деревостани на верхній межі
лісового поясу разом з ялиною звичайною. Нерідко утворює групи, величина та
щільність яких визначаються сукупністю екологічних параметрів місцезростання.
Висотне поширення угруповань P. сembra обмежується здебільшого 1100–1500 м