Page 62 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 41 (Львів, 2025)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 41 (Lviv, 2025)

DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2025.41.61-66

УДК 574.502

Бриндзя І.В., Гойванович Н.К.

ОЦІНКА ОБІЗНАНОСТІ МЕШКАНЦІВ ЛЬВІВЩИНИ ПРО СТАН
КРИНИЧНОЇ ВОДИ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЗДОРОВ’Я

У статті представлені результати дослідження щодо обізнаності мешканців
Львівщини про стан криничної води та її вплив на здоров’я. Неправильний вибір місця
розташування криниці, недотримання норм санітарної охорони, приплив забруднених
вод з ферм, полів, доріг, разом з поганим санітарним і технічним доглядом за криницею
– це причини сучасної деградації якості криничних вод. Виконано моніторинг
поінформованості населення про стан криничних вод, необхідність їх знезараження,
методів знезараження, препаратів для знезараження, санітарно-технічного стану
криниць, регулярності дезінфекції криниць та вплив якості вод на здоров’я. Анкетування
проведено у Дрогобицькому, Самбірському, Стрийському і Львівському районах
Львівської області. Результати досліджень свідчать, що в цілому населення Львівської
області розуміє важливість якісної питної води для здоров’я. Однак, понад 80% не
змогли відповісти на питання про захворювання пов’язані з вживанням забрудненої води
та не змогли назвати причини погіршення її якості. Комплексний аналіз результатів
моніторингу поінформованості населення про необхідність знезараження криничних
вод, методів та регулярності знезараження свідчить, що загалом населення Львівської
області розуміє та дотримується рекомендацій санепідемстанцій. Встановлено, що
найпопулярнішими препаратами та методами, що використовує населення Львівської
області для знезараження вод, є: препарат «Акватабс», препарат «Жавілар Плюс»,
пререпат «Десмарк 300», сода харчова, фільтрування.
Ключові слова: Львівська область, кринична вода, якість, поінформованість,
здоров’я населення.

Водні ресурси відіграють ключову роль у житті людей та економіці. Однак,
господарська діяльність має значний негативний вплив на гідросферу. Поверхневі
води Львівської області часто перебувають у незадовільному стані (Бриндзя, Скробач,
2022; Копілевич В., Копілевич Д., 2011). Аналіз сучасного екологічного стану річкових
басейнів регіону свідчить про надмірне антропогенне навантаження, що призводить
до виснаження водних об’єктів і зниження їхньої здатності до самовідновлення.
Основними факторами забруднення є скидання неочищених стічних вод із населених
пунктів, промислових підприємств і сільськогосподарських угідь, а також недостатня
ефективність водоохоронних заходів. Дослідження екологічного стану водних
ресурсів Львівщини дозволить визначити основні проблеми їх використання
(Бережнов, 2006; Гойванович та ін., 2016). Питання якості води в Україні залишається
актуальним протягом останніх десятиліть. Хімічні, мікробіологічні та радіологічні
показники питної води повинні відповідати державним стандартам і санітарним
нормам. Проте якість води у джерелах постачання, таких як водогони, криниці та
свердловини, контролюється нерегулярно. У селах Львівщини діє нецентралізована
система водопостачання, і більшість мешканців отримують питну воду з криниць.
Однією з найпоширеніших проблем забруднення є наявність у воді сполук азоту,