Page 52 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 41 (Львів, 2025)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 41 (Lviv, 2025)

DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2025.41.51-60

УДК 594.38 (477.8)

Білонога В.М., Кияк В.Г.

ОСОБЛИВОСТІ МОНІТОРИНГУ ПОПУЛЯЦІЇ PINUS СEMBRA L.
(PINACEAE) У ЧОРНОГОРІ (УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ)

Найновіші дослідження популяції Pinus cembra у Чорногорі в Українських Карпатах
засвідчують помітне розширення ареалу та збільшення чисельності особин від моменту
запровадження природоохоронних обмежень. Чисельність підросту і темпи його
розвитку дозволяють стверджувати, що позитивна динаміка популяції у найближчій
перспективі буде зберігатись. Важливим є питання, як довго ситуація буде залишатись
сприятливою для P. cembra на тлі глобального потепління і зменшення антропогенного
пресу, оскільки це має позитивний вплив також на супутні високо конкурентні деревні
види. Кліматичні процеси, які є сприятливими для P. cembra, з часом можуть стати
перешкодою для її відновлення. Для адекватної оцінки перспектив P. cembra, у зв’язку зі
змінами клімату і відновною сукцесією, важливим є застосування комплексного
багаторівневого моніторингу з урахуванням взаємостосунків з головними
конкурентними видами, її еколого-біологічних особливостей, ефективності поширення
насіння і розвитку підросту. Запропоновано три рівні моніторингу. Методично
найпростішим є Інвентаризаційний моніторинг, який включає два його варіанти – 1)
моніторинг присутності/відсутності особин P. cembra по зовнішньому контуру
популяції і 2) суцільний облік особин популяції на усій її площі. Перший дозволяє
отримати вихідні дані сучасних меж популяції і, відтак, слідкувати за їх змінами. У
результаті суцільного інвентаризаційного моніторингу можна отримати дані щодо
просторової структури популяції з виділенням внутрішньопопуляційних складових –
субпопуляцій і популяційних локусів й створити карту популяції. Наступним рівнем є
спеціальні моніторингові дослідження. Їхньою метою є отримання даних щодо базових
популяційних параметрів – щільності, вікового складу, просторової структури, запасів
фітомаси, ефективності розмноження тощо. Демографічний моніторинг і аналіз
життєздатності популяції передбачає отримання даних щодо рівня народжуваності
та смертності, виживання підросту у популяції, ефективності репродукції та
демографії популяції загалом. Облік популяції з проведенням аналізу життєздатності
популяції є найбільш інформативним і дозволяє прогнозувати перспективи її розвитку.
Ключові слова: Pinus cembra, популяція, Карпати, Чорногора, моніторинг.

Моніторинг як система тривалих спостережень, оцінювання, контролю і
прогнозування стану популяцій рослин різних життєвих форм потребує ширшого
застосування у природоохоронній справі. Особливого значення набуває моніторинг
популяцій рідкісних видів як необхідна передумова з’ясування особливостей їхнього
стану, окреслення впливу загрозливих і сприятливих чинників, передбачення
майбутнього розвитку та упередження ймовірної деградації. Відтак проведення
середньо- і довготермінового моніторингу стає невід’ємною складовою вивчення і
прогнозування стану популяцій раритетних видів, є передумовою здійснення дієвих
заходів для їхнього збереження.
На основі онтогенетично-популяційних і екологічних досліджень важливо
розробити загальні схеми програм моніторингу для видів різних типів біоморф, з
відмінними еколого-біологічними властивостями, життєвими циклами і способами