Page 47 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

46 Сідак С. Ю., Капрусь І.Я.

Таблиця 4

Рідкісні та унікальні види Collembola досліджених деревних мікрооселищ

Категорії видів
Вид
1 2 3 4 5 6 7 8
Ceratophysella luteospina (Stach, 1919) +
Superodontella huculica (Kaprus’, Weiner, 2007) +
Friesea albida (Stach, 1949) +
Friesea denisi (Kseneman, 1936) +
Friesea handschini (Kseneman, 1938) +
Pseudachorutes palmiensis (Börner, 1903) +
Anurida carpatica (Babenko, 1998) +
Anurida granulata (Agrell, 1943) +
Morulina verrucosa (Borner, 1903) +
Neanura minuta (Gisin, 1963) +
Deutonura stachi (Gisin, 1952) +
Deutonura czarnochorensis (Deharveng, 1982) +
Thaumanura carolii (Stach, 1920) +
Heteraphorura carpatica (Stach, 1954) +
Kalaphorura paradoxa (Schäffer, 1900) +
Onychiuroides igori (Pomorski, 2006) +
Orthonychiurus rectopapillatus (Stach, 1933) +
Tetrodontophora bielanensis (Waga, 1842) +
Desoria blekeni (Leinaas. 1993) +
Desoria divergens (Axelson, 1900) +
Folsomia albens (Kaprus’ & Potapov, 1999) +
Folsomia martynovae (Martynova, 1973) +
Pachyotoma granulata (Stach, 1947) +
Plutomurus carpaticus (Rusek et Weiner, 1978) +
Tomocerina minuta (Tullberg, 1876) +
Pygmarrhopalites slovacicus (Nosek, 1975) +
Сумарно 26 видів, з них: 2 4 6 4 4 5 2 1

Примітка: Характеристику деревних мікрооселищ наведено у розділі «Матеріал і методи
досліджень»

В результаті проведеного аналізу 26 видів Collembola були віднесені до 8 категорій
рідкісних або унікальних видів (табл. 4). Встановлено, що частка цінного (рідкісного)
компонента фауни колембол становить 32,5% від загального числа видів, виявлених у
стовбурових мікрооселищах, що у три рази більше, порівняно з ґрунтово-
підстилковим ярусом букових лісів Карпат (Капрусь, Гоблик, 2015). Це свідчить про
необхідність збереження старовікових дерев як осередків концентрації великого
різноманіття раритетних і унікальних видів колембол, а можливо й членистоногих
тварин в цілому.
Структура домінування і якісний склад домінантів. Встановлено, що до складу
масових колембол (еудомінантів, домінантів, субдомінантів) в різних типах
мікрооселищ належить 20 видів (табл. 2). Еудомінантом є Xenylla shillei (Börner, 1903),
частка якого в кореневих лапах складає більше, ніж 50% (табл. 1). Як видно з таблиці 1,
цей вид також є домінантом в органічному субстраті на стовбурі дерева, разом з Xenylla
breviсauda (Tullberg, 1869). Xenylla shillei (Börner, 1903) – вид, який в Українських
Карпатах найчастіше трапляється в стовбурових мікрооселищах, які контактують з
лісовою підстилкою або розташовані значно вище, але найчастіше - під корою дерев
(Капрусь та ін., 2006.). Folsomia penicula (Bagnal, 1939) домінує в п’яти мікрооселищах з
шести, але не виявлений в кореневих лапах. Folsomia manolachei (Bagnal, 1939) є