Page 184 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

Топологічна диференціація рослинності Малого Полісся 183

рослинності України» (Дубина та ін., 2019). Оцінка показників екологічних факторів
здійснена за методикою синфітоіндикації (Дідух, Плюта 1994; Дідух, 2012; Дідух,
Буджак, 2020) за шкалами Я.П. Дідуха (Didukh, 2011).
Метод еколого-ценотичного профілювання передбачав закладку профільного
трансекта векторного типу. В подальшому, на основі синфітоіндикаційної оцінки
векторні трансекти перебудовувались у профілі комбінативного типу. Положення
окремих ланок на профілі розміщували за градієнтом зміни екологічних факторів.
Ординаційний аналіз лінійної залежності показників провідних екофакторів
проводили у програмі OriginPro 2025 (https://www.originlab.com/), DCA-ординація – у
програмі Past.

Результати досліджень

На основі аналізу літературних джерел (Кузярін, 2003, 2011а,б; Куземко, 2009) та
власних досліджень нами визначено типові та діагностичні синтаксони, які є
ключовими для оцінки топологічної диференціації. На основі отриманих даних
побудовано профілі чагарниково-лісової (рис. 3) та трав’яної (рис. 4) рослинності
комбінативного типу.

Рис. 3. Еколого-ценотичний профіль топологічного розподілу деревної та
чагарникової рослинності Малого Полісся.

Тут і в табл. 1 та на рис. 4, 5, 6 позначено екологічні фактори: Hd – вологість ґрунту, Fh –
флуктуації рівня зволоження, Ae – рівень ґрунтової аерації, Rc – рівень ґрунтової кислотності,
Sl – сольовий режим ґрунту, Ca – вміст карбонатів, Nt – вміст ґрунтового азоту, Tm –
терморежим клімату, Om – омброрежим клімату, Kn – континентальність клімату, Cr –
кріорежим клімату, Lc – рівень освітленості. Тут і на рис. 4: a – лучні; b – болотні; c – дерново-
піщані; d – сірі-лісові ґрунти; e – карбонатні ґрунти.
Умовні позначення: 1 – Alnion glutinosae; 2 – Fraxino-Alnetum; 3 – Tilio cordatae-
Carpinetum; 4 – Pino-Quercion; 5 – Dicrano-Pinion sylvestris; 6 – Carici brizoidis-Quercetum
roboris; 7 – Salicetum pentandro-cinereae; 8 – Salicetum albo-fragilis; 9 – Salicetum triandro-
viminalis.
Як видно із рисунків, градієнт диференціації екологічних показників під деревною
рослинністю значно строкатіший, ніж під трав’яною, що зумовлено високою
едифікаторною властивістю деревного намету, який згладжує вплив екологічних
факторів. Однак, тут добре проглядається характер залежностей між зміною
показників окремих факторів, їх лімітуючі значення.