Page 185 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

184 Дідух Я.П., Розенбліт Ю.В., Кучер О.О., Чусова О.О., Пашкевич Н.А.

Рис. 4. Еколого-ценотичний профіль топологічного розподілу трав’яних типів
рослинності Малого Полісся.

Умовні позначення : 1 – Phragmition; 2 – Caricetum acutiformis; 3 – Scirpetum sylvatici; 4 –
Deschampsio-Festucetum rubrae; 5 – Cynosyrion; 6 – Holcetum lanati; 7 – Pastinaco sativae-
Arrhenatheretum elatioris; 8 – Poёtum pratensis; 9 – comm. Festuca ovina; 10 – Diantho borbasii-
Agrostietum syreistschikovii; 11 – Corniculario aculeatae-Corynephoretum canescentis; 12 – Salvio
pratensis-Poetum angustifoliae; 13 – Brizeto Anthoxanthemum; 14 – Festucetum pratensis; 15 –
Molinietum coeruleae; 16 – Lysimachio vulgaris-Filipenduletum; 17 – Schoenus ferrugineus +Molinia
caerulea; 18 – Schoenus ferrugineus + Cladium mariscus; 19 – Mentho longifoliae-Juncion inflexi; 20
– Caricetum caespitosae.

Зокрема, особливість зміни показників трав’яних угруповань полягає у тому, що
хоча вологість, аерація залежить від їх положення по відношенню до рельєфу, то
показники хімічних характеристик і навіть вмісту нітрогену не проявляють таких
закономірностей, що, як вказувалося вище, зумовлено специфікою ґрунтових умов, де
силікатні дерново-піщані ґрунти чергуються із карбонатними рендзинами. При цьому,
трав’яні угруповання більше залежать від впливу кліматичних умов, ніж лісові, бо на
мікроклімат поверхні ґрунту впливає структура деревного ярусу.
Як видно із матриці DСА-аналізу, в екологічному просторі виділяється три плеяди
розподілу рослинних угруповань: першу формують угруповання гігротичного ряду
(Magnocaricion gracilis (1 позиція на DCA-ординації), Phragmition (2); Mentho
longifoliae-Juncion inflexi (3), Molinion caeruleae (4); Filipendulion ulmariae (5), Calthion
palustris (12); Alnion glutinosae (14), Salicion cinerea (15), частково Salicion albae (16).
Друга плеяда (6 − Arrhenatherion elatioris (6), Agrostion vinealis (7), Corynephorion
canescentis (9), Deschampsion cespitosae (10), Cynosyrion (11), частково Salicion albae
(16) угруповання різної зволоженості на піщаних, що добре дренуються бідних
ґрунтах. Третя – лісові (Alno-Ulmion (17), Carpinion betuli (18); Quercion roboris (19),
Pino-quercion (20), Dicrano-Pinion sylvestris (21) угруповання. Окреме місце займають
нетипові для Малого Полісся, характерні для Волино-Подільської височини лучно-
степові угруповання, що трапляються фрагментарно на карбонатних рендзинах
(Fragario viridis-Trifolion montani).