Page 186 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

Топологічна диференціація рослинності Малого Полісся 185

Рис. 5. Розподіл рослинних угруповань Малого Полісся в екологічному просторі
методом DCA-ординації.

Умовні позначення: 1 – Magnocaricion gracilis; 2 − Phragmition; 3 – Mentho longifoliae-
Juncion inflexi; 4 − Molinion caeruleae; 5 − Filipendulion ulmariae; 6 − Arrhenatherion elatioris; 7
−Agrostion vinealis; 8 − Fragario viridis-Trifolion montani; 9 − Corynephorion canescentis; 10 −
Deschampsion cespitosae; 11 − Cynosyrion; 12 − Calthion palustris; 13 − Koelerion glaucae; 14 −
Alnion glutinosae; 15 − Salicion cinerea; 16 − Salicion albae; 17 − Alno-Ulmion; 18 − Carpinion betuli;
19 − Quercion roboris; 20 − Pino-Quercion; 21 − Dicrano-Pinion sylvestris.

Інформативними є показники фонових (релевантних) значень, розрахованих як
середнє значення всіх синтаксонів відповідних округів. Як видно із таблиці 1, хоча
Мале Полісся географічно розташоване південніше Люблінсько-Волинського округу,
але за рядом показників (Hd, Ae, Om) Мале Полісся ближче до Поліського
(Верхньоприпятського), ніж до Люблінсько-Волинського, або займає проміжне місце
(Rc, Cа, Tm, Cr).
Але найцікавішим є фітоіндикаційні показники кліматичних факторів, які нами
переведено у відповідні показники клімату (Дідух, 2023). Так показники Тm
о
о
відповідають середньорічній температурі 7.35 С, середній січня -3.2– -3.5 С), ФАР –
1728 МДж/м , періоду вегетації (Т > 5 С) – 209, активної вегетації Т > 10 С – 155 діб,
о
о
2
індекс континентальності Горчинського – 24.78, індекс омброрежиму де Мартонна –
33.52, ГТК Селянінова – 1.34. Ці результати співпадають із даними кліматологів,
о
зокрема, середньорічної температури 7.5–8.5 С, період вегетації – 202 доби,
фотосинтетично активної радіації 1700 МДж/м , ГТК – 1.3–2.0) (Гойса, Перелет, 2003;
2
Байцар, 2012; Природа …, 2015). Інші хоча дещо відрізняються, але мова йде про
показники для наземного покриву рослинних угруповань, а не атмосферних
відкритого простору метеостанцій.