Page 188 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

Топологічна диференціація рослинності Малого Полісся 187

Із наведених графіків добре видно наявність лінійної залежності між вологістю
ґрунту та аерацією, вмістом нітрогенів та карбонатних сполук з показниками
кислотності ґрунту та сольового режиму. Водночас оберненолінійну залежність
відмічаємо між факторами Ca-Hd, Ca-Ae. Кліматична група факторів свідчить про
наявність лінійних залежностей між Tm-Nt, Tm-Са, Cr-Ca, Kn-Hd, Kn-Fh. Встановлені
закономірності, відображають кореляційні взаємозв’язки між показниками
екологічних факторів для досліджуваного регіону та є основою прогнозування
можливих змін рослинних угруповань.

Висновки

Проведене дослідження розподілу рослинних угруповань Малого Полісся у
контексті структури ландшафту підтвердило високий рівень його β-ценорізноманіття,
що свідчить про значну фітоценотичну специфіку регіону та складні взаємозв’язки між
ценозами. Екологічний аналіз показує, що на території Малополіського
геоботанічного округу ландшафтні та еколого-ценотичні характеристики залежать від
численних факторів, таких як типи ґрунтів, клімат та зволоження, що визначають
структуру рослинного покриву. За результатами DСА-аналізу чітко виділяється три
основні плеяди рослинних угруповань, що відображають їхню екологічну
приуроченість до гігротичних, мезофільних піщаних та лісових біотопів. Окремо
відзначено фрагментарне поширення нетипових для регіону лучно-степових
угруповань на карбонатних ґрунтах. Порівняння фітоіндикаційних показників Малого
Полісся з сусідніми геоботанічними округами виявило перехідне положення за
екологічними факторами, зокрема між Малополіським та Люблінсько-Волинським
округами за показниками зволоження та континентальності клімату. Розраховані на
основі фітоіндикаційних даних кліматичні показники добре узгоджуються з наявними
кліматологічними даними для регіону. Встановлені кореляційні взаємозв’язки між
екологічними факторами (вологістю, аерацією, вмістом нітрогену, карбонатів,
кислотністю, сольовим режимом, температурними показниками) для Малого Полісся
є важливою основою для прогнозування потенційних змін рослинних угруповань під
впливом динаміки цих факторів. Результати дослідження підкреслюють актуальність
вивчення структури ландшафту Малого Полісся з позицій β-ценорізноманіття та його
важливість для розуміння фітогеографічного положення регіону в системі
геоботанічного районування України.
Подяки. Дослідження здійснено у рамках виконання теми «Синтез
фітосоціологічних даних як основи класифікації, картування, збереження рослинного
покриву України в умовах впливу зовнішніх чинників» (номер 0125U000702).

Андрієнко-Малюк Т.Л., Юглічек Л.С. 2016. Флористичні особливості території НПП
«Мале Полісся». Наукові записки Тернопільського національного педагогічного
університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. № 3-4. С. 8–13.
Байцар А.Л. 2012. Фізична географія України: Навчально-методичний посібник.
Львів : ЛНУ імені Івана Франка. 358 с.
Брадіс Є.М. 1957. Рослинність східної частини Малого Полісся та питання ботаніко-
герогафічного районування західних областей УРСР. Укр. ботан.журн. Т. 14 №
4. С. 3–13.