Page 154 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

Опорна мережа орнітологічного моніторингу Чорноморського … 153

Одним із напрямів такого вдосконалення було розв'язання проблеми необхідності
постійної актуалізації опорної мережі моніторингу острівних колоніальних поселень
птахів за умов високої мінливості островів. Дуже помічними в цьому контексті стали
дослідження за розділом «Рельєф» Літопису природи, повнота яких протягом
останнього десятиліття з використанням нових технологій суттєво покращилася.
Завдяки доступу до ДДЗ великої роздільності та можливості здійснювати зйомку
берегових ліній островів за допомогою GPS, а також наявності відповідного
програмного забезпечення, яке дозволяє ці дані обробляти та аналізувати, ми маємо
можливість оперативно відстежувати всі зміни островів, які впливають на стан
острівних орнітокомплексів.
Ще одним напрямом удосконалення було розв'язання проблем репрезентативності
опорної мережі моніторингу негніздових та зимівельних скупчень водоплавних і
прибережних птахів у ВБУ Тендрівської та Ягорлицької заток, а також опорних мереж
орнітокомплексів материкових ділянок заповідника.
У 2000-х роках з метою покращення репрезентативності опорної мережі
моніторингу негніздових скупчень водоплавних і прибережних птахів на акваторіях
заповідника цю мережу дещо розширили шляхом залучення додаткових стаціонарних
облікових точок. У процесі подальшого її доопрацювання, яке тривало впродовж 2011–
2019 рр., було розширене її просторове охоплення (від власне меж Тендрівської та
Ягорлицької заток до меж відповідних ВБУ), для чого були закладені нові облікові
точки вздовж узбережжя заток, а також суміжних озер. Окрім того, просторова
структура опорної мережі була ретельно опрацьована. Досліджувані ВБУ були поділені
на окремі облікові райони. Для кожної облікової точки визначено відповідну облікову
площу, а у межах кожної облікової площі умовно виділено перелік фацій з метою
диференційованого обліку птахів із зазначенням місця їх перебування. Сам набір
облікових точок був поділений на дві групи – основну і додаткову. До основної ввійшли
точки, які реально було відвідувати регулярно протягом усього року. Група ж
додаткових облікових точок залучається для періодичного повнішого обстеження ВБУ.
Низку важкодоступних точок взагалі виключили з опорної мережі. Доопрацьована
таким чином опорна мережа наразі уніфікована для використання як для моніторингу
негніздових скупчень водоплавних та прибережних птахів у теплий період року (під
час весняної та осінньої міграції, у літній період), так і для моніторингу зимівель
водоплавних птахів. На неї у 2019 р. був складений паспорт і переданий до наукових
фондів заповідника.
Після 2011 року поступово відмовилися від зимових обліків, які мали щотижнево
проводитися єгерами заповідника на облікових пішохідних маршрутах уздовж
узбережжя Тендрівської та Ягорлицької заток. Було дві основні причини такого
рішення: з одного боку вкрай низький рівень їх вірогідності, а з другого – поява
альтернативних (за допомогою ДДЗ) можливостей стосовно моніторингу льодової
обстановки на затоках (раніше спостереження єгерів із занесенням результатів у
відповідний розділ облікової картки були основним джерелом даних про динаміку
льодового покриву на затоках).
З 2000 р. почалися роботи з розробки оновленої мережі орнітологічних маршрутів
на аренних ділянках. Для початку дослідним шляхом було встановлено, що оптимальна
довжина облікового маршруту дорівнює шести кілометрам. Облік на такому доволі
довгому маршруті виконується у середньому протягом 3-х годин. У гніздовий період