Page 155 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

154 Москаленко Ю.О., Плющ С.О.

цього часу (від 6-ї до 9-ї години ранку) цілком достатньо, щоб завершити облік на
маршруті до зниження активності птахів, яке відбувається унаслідок настання денної
спеки. На аренних ділянках заклали п’ять нових шестикілометрових маршрутів, три з
яких простягнулися майже по всій довжині Івано-Рибальчанської ділянки у її північній,
центральній та південній частинах, а решта два – майже по всій довжині Солоноозерної
ділянки у її північній і південній частинах.
За допомогою закладки аналогічних уніфікованих шестикілометрових маршрутів у
2008 р. була розроблена нова опорна мережа для моніторингу населення птахів ділянки
«„Ягорлицький Кут» – по одному такому маршруту розмістили у північній,
центральній та південній частинах ділянки.
Паралельно з удосконаленням самих опорних мереж здійснювалося удосконалення
апарату зберігання й обробки даних обліків, шляхом створення відповідних баз даних
та їх інтеграцією з ГІС. Ці процеси були тісно взаємопов’язані, оскільки будова баз
даних визначається просторово-часовою структурою відповідних систем моніторингу.
Так, просторово-часова структура опорних мереж моніторингу орнітокомплексів
аренних та приморсько-степових ділянок лягла в основу структури оригінальної бази
даних, реалізованої у середовищі системи керування базами даних (СКБД) MySQL і
призначеної для зберігання й обробки результатів обліків на аренних і приморсько-
степових ділянках. Аналогічно, під просторово-часову структуру опорної мережі
моніторингу негніздових скупчень водоплавних та прибережних птахів у ВБУ
заповідника у середовищі СКБД MS Access була розроблена оригінальна база даних
призначена для зберігання та обробки результатів обліків на акваторіях заповідника.
Крім того, опорні мережі орнітологічного моніторингу зафіксовані у наборі точкових,
лінійних та полігональних векторних ГІС-шарів, які дають можливість візуалізувати та
обробляти результати запитів із баз даних у середовищі десктопної ГІС.

Заключення
Опорна мережа орнітологічного моніторингу Чорноморського біосферного
заповідника пройшла тривалий час становлення, до якого доклалися кілька поколінь
орнітологів. На сьогодні вона охоплює всі типи природних комплексів, які
охороняються в його межах і дає можливість системно збирати великий обсяг
репрезентативних порівнюваних даних щодо стану орнітокомплексів заповідника. Її
тісна інтеграція з базами даних та ГІС розширює можливості аналізу цих даних.
Відновлення орнітологічного моніторингу на актуальній опорній мережі після
деокупації заповідника дасть змогу порівняти стан його орнітокомплексів до та після
окупації, дослідити зміни, які відбулися в них, та оцінити завдану шкоду природним
комплексам.

Ардамацкая Т.Б., Руденко А.Г. 1996. Позвоночные животные Черноморского биосферного
заповедника (аннотированные списки видов). Птицы. Вестник зоологии. Отд. вып. №
1. С. 19–38.
Зелинская Л.М. 1989. Изучение экосистем Черноморского государственного биосферного
заповедника. Отчет по разделу II, подразделу 3 в) Инвентаризация наземных
беспозвоночных животных; по разделу III, подразделу 3 а) Экологический
мониторинг. Инв. № 86. Черноморский государственный биосферный заповедник АН
УССР, Голая Пристань. 218 с.