Page 159 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

158 Гуштан Г.Г. , Любинець І.П.
Георегіон Українського Розточчя є крайнім північно-західним відрогом
Подільської височини, який простягається від околиць Львова на 60 км вузьким
горбистим пасмом (15-20 км) до кордону з Польщею (Різун та ін., 2010).
Станом на тепер для території Українського Розточчя відомо всього 248 видів
панцирних кліщів (Чорнобай та ін., 2003). Для порівняння, деякі георегіони заходу
України дещо гірше досліджені. Зокрема, для Західного Полісся відомо 218 видів, для
Опілля – 177, для Закарпатської низовини – 174, для Волинської височини – 173, для
Малого Полісся – 136, для Західного Поділля – 129 та для Північного Поділля – 93
(Чорнобай та ін., 2003, Hushtan et al., 2021). Як бачимо, Українське Розточчя є
найбільш вивченим у порівнянні з деякими територіями західної України. Однак,
єдиною відносно достатньо вивченою територією на предмет фауни панцирних кліщів
Українського Розточчя є природний заповідник «Розточчя» де виявлено 212 видів
(Різун та ін., 2010). При цьому такі об’єкти природно-заповідного фонду України, як
Яворівський національний природний парк чи регіональний ландшафтний парк
«Равське Розточчя» залишаються поза увагою. Крім того, слід зазначити, що наявна
інформація яка публікувалася стосовно Розточчя стосується переважно фауністичних
досліджень. В той самий час вивчення екології кліщів Розточчя переважно не
проводились.
Внаслідок досліджень нових територій на предмет різноманіття панцирних кліщів,
все ще виявляються нові види для України (Hushtan, 2018, Hushtan et al., 2021, Hushtan
and Hushtan, 2024). Зважаючи на це, можна констатувати, що фауна орібатид
недостатньо вивчена, і подальші дослідження, раніше не вивчених ареалів
сприятимуть виявленню нових таксонів. Враховуючи те, що території Яворівського
національного природного парку та регіонального ландшафтного парку «Равське
Розточчя» раніше не вивчалися з точки зору панцирних кліщів, це робить їх
перспективними для наукових досліджень у царинах фауни, таксономії, генетики та
екології. Метою дослідження є встановлення структури родин таксоценів орібатид
Яворівського національного природного парку.

Матеріали і методи досліджень

Відбір матеріалу для дослідження орібатид Яворівського національного природного
парку проводився протягом 2024 року у осінній період. Проби ґрунту з субстратом
3
(об’ємом 141 см ) відбиралися на околицях с. Верещиця та с. Лелехівка. Були досліджені
наступні п’ять оселищ в межах восьми локалітетів. На околицях с. Лелехівка: соснові ліси
(49.9548389° N, 23.6885314° E; 49.9539098° N, 23.6877323° E); дубово-буковий ліс
(49.9495180° N, 23.6944988° E); мішані ліси (49.9512917° N, 23.6919822° E; 49.9504564° N,
23.6911461° E); болото (дно водойми, що висохла) (49.9557417° N, 23.6922317° E). Також,
на околицях с. Верещиця досліджено мішаний ліс (49.9858512° N, 23.6566470) та грабовий
вільшняк на вологому субстраті в сосновому лісі (49.9855353° N, 23.6613094° E).
Екстракція панцирних кліщів із ґрунтових проб відбувалась відповідно до
загальноприйнятих методик ґрунтово-акарологічних досліджень (Krant et al. 2009) з
допомогою електора Берлезе-Тульгрена. Розбір проб відбувався з допомогою
стереомікроскопа Olympus SZX10 з освітлювачем Schott на фільтрувальному папері.
Всього опрацьовано 530 екземплярів панцирних кліщів, виготовлено 111 мікропрепаратів
з використанням суміші Фора-Берлезе. Видова ідентифікація орібатид проводилась з
використанням сучасного світлового мікроскопа Leica DM6 B. Наведене мікроскопічне
обладнання входить до складу Центру колективного користування науковими приладами