Page 153 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

152 Москаленко Ю.О., Плющ С.О.

скупчень птахів на затоках була заснована лише на сукупності стаціонарних облікових
точок на узбережжі Тендрівської та Ягорлицької заток.
Формування опорної мережі моніторингу орнітокомплексів материкових ділянок
відбувалося у другій половині 80-х років без скільки-небудь достатнього попереднього
досвіду. Це позначилося на її якості (зокрема, на репрезентативності) і врешті призвело
до необхідності кардинальної зміни.
Початково опорна мережа моніторингу орнітокомплексу інтразонального піщано-
горбистого лісостепу складалася з 4-х маршрутів різної довжини (орієнтовно в межах
3-5 км). На ділянці «Івано-Рибальчанській» було закладено 2 маршрути, один з яких
був довжиною 3 км, а другий – довжиною 5 км. Оскільки обидва ці маршрути були
закладені у північній частині ділянки, яка суттєво відрізняється від центральної та
південної частин, вони не відповідали вимозі репрезентативності. Не відзначалися
репрезентативністю й облікові маршрути на Солоноозерній ділянці, бо обидва
знаходилися лише у східній її частині. У просторовому розміщенні цих маршрутів
знайдені й інші недоліки. Зокрема частина маршрутів були кільцевими, через що на
певному етапі їх проходження доводилося робити облік проти сонця, що дуже
ускладнювало спостереження і визначення птахів.
Формування опорної мережі моніторингу населення птахів на приморсько-
степових ділянках, як і на аренних, припало на другу половину 80-х років. На жаль, не
тільки не збереглося жодних картографічних матеріалів, на яких би були позначені ці
маршрути, а й автори цієї розвідки не пам’ятають навіть приблизного їх розташування.
Вірогідно відомо лише те, що облікові маршрути на ділянці «Ягорлицький Кут»
охоплювали тільки ту її частину, яка була у складі заповідника до розширення у 1998 р.
Відповідно, після згаданого розширення заповідника, коли площа ділянки
«Ягорлицький Кут» зросла більш як у 6 разів (з 840 до 5540 га), опорна мережа за
визначенням стала нерепрезентативною.
Формально не входить до власне орнітологічного моніторингу інтразонального
піщано-горбистого лісостепу запроваджені у 80-х роках обліки хребетних, які
заповідник щорічно проводить на аренних ділянках в останню декаду березня, першу
декаду травня та другу декаду листопада. Для проведення цих обліків залучали як
наукових співробітників, так і працівників служби охорони, а інколи також студентів,
намагаючись охопити якомога більшу площу. Кожному обліковцю призначався квартал
ділянки, який він проходив за довільним маршрутом, фіксуючи всіх хребетних, що
траплялися на шляху, а також сліди їхньої життєдіяльності. Для кількісного аналізу в
орнітологічному моніторингу ці дані практично не використовуються з огляду на
методичну недосконалість такого підходу, однак вони є доволі помічними для
реінвентаризації видового складу птахів.

Нові технічні можливості (2001–2021 рр.).
Останні два десятиліття у Чорноморському біосферному заповіднику
здійснювалося удосконалення опорної мережі орнітологічного моніторингу. Дуже
сприяло цьому розширення парку електронно-обчислювальної техніки, а також
придбання GPS-навігаторів. Вагому роль відіграли розвиток десктопних
геоінформаційних систем (ГІС) з відкритим кодом, альтернативних високовартісним
комерційним програмним продуктам, та відкриття вільного доступу до колекцій даних
дистанційного зондування (ДДЗ).